МВФ хоче залишити українців без субсидій

Фінанси. Гроші. Валюта — 23.01.2026 - 18:20 — RomanK Переглядів: 47

Поділитись:

Директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва заявила, що Україна може стати «економічним левом Європи», але для цього потрібно відмовитися від субсидування електроенергії та опалення.

7458_70f41460bf71bedb0588fd92099747_65312285.jpg (87.87 Kb)

Співзасновником Інституту енергетичних стратегій, експерт Юрій Корольчук пояснив, що це означатиме для українців, пише УНН.

Директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва 20 січня на полях Давосу заявила, що Україна здатна стати «економічним левом Європи», однак для цього має прискорити реформи та поступово відмовитися від субсидіювання електроенергії й опалення.

Вона також наголосила на потребі справедливішого розподілу податкового тягаря, усуненні бар’єрів для приватного сектору, вирішенні дефіциту робочої сили та наближенні вступу до ЄС як ключового магніту для економічного зростання.

Що МВФ вимагає від України після війни

Георгієва говорила про скасування субсидіювання та електроенергію та опалення в Давосі під час дискусії «Україна: на передовій майбутнього», яку організував Фонд Віктора Пінчука на полях Всесвітнього економічного форуму.

Серед ключових незавершених справ країни вона назвала енергетичні й комунальні субсидії. Електроенергія та опалення досі частково субсидуються, і, за її словами, від цього потрібно поступово відмовлятися з огляду на стан державних фінансів.

Паралельно, на думку очільниці МВФ, Україні варто працювати над справедливішим розподілом податкового навантаження, хоч це й складно.

Приклад Болгарії

Там після падіння комунізму ейфорію швидко замінила жорстка реальність, а відновлення економіки вимагало болісних рішень і жертв.

Посадовиця підкреслила, що офіційному Києву потрібно прибирати бар’єри для розвитку приватного сектору.

Найважливішими факторами Георгієва назвала безпеку та наявність робочої сили. Ба більше: за її словами, під час нещодавньої зустрічі з бізнесом у Києві частина підприємців поставила проблему доступу до працівників навіть вище за питання безпеки. МВФ, за її словами, готовий допомагати у практичних речах: стимулюванні повернення українців додому, зменшенні структурного безробіття та інтеграції ветеранів у ринок праці.

Субсидії як політичний маркер післявоєнної економіки

Співзасновник Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук пояснює: заява директорки-розпорядниці МВФ Крісталіни Георгієвої про потребу позбутися субсидіювання електроенергії та газу для України прозвучала не як технічна порада, а як чіткий політичний меседж.

Експерт, коментуючи зміст заяви, прямо вказує: слова Георгієвої не прості та мають під собою конкретний посил, причому адресований не лише уряду, а й ширше: владі, уряду, наступному, президенту наступному, про те, що це треба прикривати.

Що саме розуміють під «субсидіюванням»

Ключова плутанина в дискусії про субсидії полягає в тому, що у публічному просторі цим словом називають і адресні житлові субсидії, і пільги, і механізми ПСО та різницю між ринковою ціною і тарифом для населення — каже він.

Юрій Корольчук окреслює базове трактування, яке, на його думку, мала на увазі очільниця МВФ: в першу чергу йдеться про так звану цю різницю в тарифах.

«Йдеться про ситуацію, коли є умовний ринковий тариф, і є тариф для населення, нижчий за нього», — каже він.

Важливий момент: навіть якщо субсидіювання зменшилося порівняно з довоєнними періодами, це не означає, що МВФ перестане тиснути на Україну з цього приводу.

Експерт нагадує, що 10−15 років тому перехресне субсидіювання становило близько 4 млрд доларів по ринку в Україні. Нині ж, за його оцінкою, обсяг менший: йдеться про максимум 2 млрд доларів.

Їм можна, нам — ні

Співзасновник Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук стверджує: в Європі уряди можуть надавати своїм громадянам пільги і субсидії. Але в Україні це має всі шанси не спрацювати.

Приклад Франції.

«У них 30 млрд євро пішло на дотації для ринку електроенергії та газу. Крім того, приблизно 10 млрд євро пішло на населення" — ілюструє ситуацію Корольчук.

Приклад Польщі.

«У них є вугільний сектор дуже великий, і Європа їх «тисне». А поляки стоять до останнього, при цьому дотують цю вугільну галузь і дають підтримку домогосподарствам, які опалюють житло вугіллям" — каже експерт у галузі енергетики.

На що МВФ реально тиснутиме

З погляду експерта, тиск Фонду буде спрямований у дві сторони:

Перша — це згортання перехресного субсидіювання (різниці між тарифом і ринком).
Друга — скорочення кількості отримувачів субсидій і пільг. Юрій Корольчук прямо прогнозує:

«МВФ буде тиснути, щоб відмовлялися від перехресного субсидіювання та скорочували далі отримувачів пільг і отримувачів субсидій. У цьому контексті він актуалізує досвід 2015 — 2016 років, коли 7,5 мільйонів домогосподарств отримували субсидії, після чого кількість одержувачів поступово зменшували» — каже він.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

МВФ, субсидії

МВФ хоче залишити українців без субсидій

Ексглава "Укренерго" загинув прямо на підстанції: що сталося

Україна і США можуть підписати в Давосі угоду про відбудову на $800 млрд – ЗМІ

Зарплата раз в місяць протизаконна

Світовий банк дав невтішний прогноз відновлення економіки України

Останні новини

Вибір редактора

Ексглава "Укренерго" загинув прямо на підстанції: що сталося