Які сюрпризи влада підготувала для "комунальних" боржників

• Українці заборгували за комуналку 32,9 млрд грн, тільки в цьому році заборгованість зросла на 14%. Експерти кажуть: традиційно в опалювальний сезон борги накопичують, а влітку і навесні, коли не потрібно платити за опалення, погашають їх.
  
  

  Місцева влада і уряд докладають: платіжна дисципліна в українців висока, а якщо сума заборгованості і зростає, то після зростання тарифів. При цьому за борги по комуналці, в особливих випадках, цілі будинки можуть відключити від електроенергії та холодної води. Крім того, згідно із законом у боржників можуть заарештувати і продати в рахунок боргу техніку, машину і навіть квартиру.
  
  Cкільки українці повинні за комуналку і що загрожує "злісних неплатників".
  
  Без води і світла, але з боргами
  
  Українці в середньому витрачають на комуналку тільки 10% від свого доходу, говориться в останніх дослідженнях Державної служби статистики. Майже у кожній другій сім'ї оформлена субсидія, а в селах часто не користуються газом і центральним водопостачанням, тому і платять мало. У січні цього року, як то кажуть в офіційній статистиці, українці заплатили за все 68,4% від нарахованих сум, решта - пішло в "скарбничку" комунального боргу.
  
  У Києві платіжна дисципліна на високому рівні, розповідає радник заступника мера Юлія Грамотна. Але є й винятки. Як показує статистика, в середньому кожна десята квартира практично в будь-який багатоповерхівці накопичує борги. У Києві цей показник менше. Наприклад, зі словами замдиректора Центр комунального сервісу Андрія Щербини, рівень розрахунків за утримання будинків і прибудинкової території в Києві становить 96%.
  
  Злісні неплатники, розповідає Грамотна, є навіть серед мешканців дорогих будинків у центрі столиці. У кожного підприємства і міста свій підхід до боржників. На вході в будинок розміщують "ганебні листи", зі списком квартир, які накопичили борги, боржників надсилають листи з пропозицією реструктуризувати заборгованість. У крайніх випадках - подають в суд і відключають комунальну послугу.
  
  В опалювальний сезон залишати українців без гарячої води і тепла не мають право. А ось відключити холодну воду або світло можуть. Наприклад, в Києві є ОСББ, в яких керуюча компанія систематично не сплачує за "світло". І якщо це великий борг (від 100 тис. грн), то відключити від електроенергії можуть всю багатоповерхівку. Фактично для постачальника є один великий споживач - керуюча компанія. Вона виступає в ролі посередника між мешканцями та підприємством. І якщо не платить керуюча компанія, то постачальник має право весь будинок залишити без світла.
  
  При цьому такі випадки - швидше виняток. Найчастіше відключають від "світла" конкретні квартири. А ось гарячу і холодну воду дійсно можуть відключити у всьому будинку. Найчастіше справлятися з неплатниками намагаються в досудовому порядку: дзвонять, з'ясовують, чому не платив, пропонують розстрочити платежі. Але якщо це не допомагає, а борг продовжує накопичуватися, то комунальники можуть піти в суд.
  
  Мінімальна ставка за подачу до суду про отримання судового наказу - 881 грн, або +1762 грн при поданні позову матеріального характеру. Виходячи з цього не вигідно подавати менше суми судового збору, розповідає юрист Діна Дрижакова.
  
  В рахунок боргу можуть продати телевізор, машину і навіть квартиру. Щоб суд залишив без єдиного житла, сума боргу повинна бути від 20 мінімальних зарплат (74,4 тис. грн).
  
  "Слід також пам'ятати, що в процесі судового розгляду боржник має право опротестувати суму боргу. Не варто переживати з приводу виселення за борги. Положеннями ст. 47 Конституції України, ч. 2 ст. 109 Житлового кодексу передбачено, що громадянам, яких виселяють з жилих приміщень , одночасно надається інше постійне жиле приміщення ", - відзначає юрист.
  
  За борги доведеться платити пеню, а комуналка подорожчає
  
  Українцям з наступного року доведеться платити пеню за кожен день прострочення комуналки. Про таке нововведення йдеться в уже прийнятому законі "Про житлово-комунальні послуги". Пеню нараховуватимуть після 20 числа кожного місяця. Кожен день "запізнення" буде коштувати 0,01% від боргу. У перших редакціях законопроекту пропонували штрафувати на 0,1% в день. Тоді б сума боргу за 100 днів прострочення могла збільшитися на 10%. Зараз же за 100 днів доведеться переплатити всього лише 1%. Автори закону вважають, що це дозволить дисциплінувати українців.
  
  Крім того, в минулому році в Україні прийняли ще один важливий "комунальний" закон - про комерційний облік комунальних послуг. Тепер вартість води і тепла повинні визначати не за індивідуальним, а по будинковим лічильників. Наприклад, якщо в будинку 20 квартир і в кожної є лічильник води, сума їхніх показань - 200 кубометрів води, при цьому загальний додому лічильник "намотав" 300 кубів, то платити доведеться по будинковим лічильником.
  
  Така різниця в показаннях може бути через "дірявих" труб в підвалі, поточних кранів або махінаціях з показаннями квартирного лічильника. Таку різницю водоканали називають "внутрішньобудинковими втратами". Якщо раніше вони самі за це платили, то тепер відповідальність переклали на мешканців будинків.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: