Українські атаки на судна окупанта: їхні наслідки для рф

• Однією з цілей війни Росії проти України є повне знищення економіки. Фактична блокада українських морських перевезень на початку вторгнення – головний важіль цього процесу. Варто нагадати, що саме Росія перша почала атаки на комерційні кораблі, на початку війни напавши на турецьке судно Yasa Jupiter, яке йшло курсом на Румунію під прапором Маршаллових Островів. На борту було 19 осіб, зокрема 11 українців.
  
  

  Зернова угода дало змогу частково і на якийсь час вирішити це питання, але вихід РФ з договору і масований ракетний обстріл портів України знову закрили море і зменшили експортні можливості нашої країни.
  
  Українська відповідь була лише питанням часу. Атака морських дронів на російські судна в районі Новоросійська та Керчі, а також оголошення Україною про військову загрозу для судноплавства в акваторії чорноморських портів РФ: Анапа, Новоросійськ, Геленджик, Туапсе, Сочі, Тамань – показали серйозний настрій змінити ситуацію.
  
  Українські дії вдарять по обсягах російського експорту, оскільки судноплавні компанії вже остерігаються відправляти до портів країни-агресора свої кораблі та замислюються про інші маршрути. Пошук альтернативних шляхів експорту РФ буде великою проблемою. У лютому 2023 року набула чинності заборона на імпорт російських нафтопродуктів у країни ЄС, а тому основним ринком стали країни Середземномор'я та Африки, а для цього необхідне тихе та безпечне Чорне море.
  
  OBOZREVATEL розбирався в тому, до чого призведуть українські атаки на російські судна та їхні наслідки для РФ.
  
  Нафтопродукти під ударом
  
  Сили оборони України провели результативну атаку на російський порт та військово-морську базу Новоросійська, суттєво пошкодивши десантний корабель "Оленегорський гірник" та трохи пізніше танкер "Сіг". Перед цим було проведено атаку на російські патрульні катери, які супроводжували торгове судно "Спарта IV". Незважаючи на те, що "Сіг" та "Спарта IV" ходять під цивільним прапором, вони задіяні для перевезення палива та військових вантажів. З 28 лютого 2022 року російські військові судна позбавлені можливості проходити через Босфор (з початку російського вторгнення в Україну Туреччина закрила протоки для проходу військових кораблів. – Ред.), через що угруповання військ РФ у Сирії та Середземномор'ї надзвичайно залежить від цих суден.
  
  До речі, Новоросійськ росіяни використовують ще й як перевалочну базу для доставки військових вантажів морським транспортом до портів тимчасово окупованих Бердянська та Маріуполя. Як транспортний засіб використовувалися переважно десантні кораблі ВМФ РФ.
  
  Однак головний акцент українських ударів розрахований на зменшення експорту Росії із чорноморських портів – насамперед нафтового. У липні росіяни відвантажили з Новоросійська майже 59 млн барелів сирої нафти, що становить третину експорту країни. У порту також перевалюються інші види палива: дизель, бензин і лігроїн, а також зерно, призначене для світового ринку. У Новоросійську також закінчується нафтопровід Каспійського трубопровідного консорціуму, яким з Казахстану йде до 1,3 млн барелів нафти на добу, звідки вона вирушає до багатьох країн, а трубопроводом з Волгограда надходить 4 млн тонн дизельного палива на рік. До всього цього в Новоросійську розташовані і два нафтових термінали. Загалом українські сили мають над чим працювати і що атакувати.
  
  Коли риєш іншому ями
  
  17 липня Росія офіційно оголосила про вихід із зернової угоди, мотивувавши це повторним підривом Кримського мосту, та відкликала гарантії безпеки судноплавства у Чорному морі. Після цього РФ почала закидати ракетами та дронами різних видів українську портову інфраструктуру, задіяну в експорті зернових. У місцях, які були атаковані, зберігалося близько мільйона тонн продовольства. Головна мета – викинути Україну зі світового ринку продовольства та зайняти це місце, паралельно зруйнувавши економіку, яка традиційно орієнтована на експорт зернових. Однак, як це часто буває, запущений бумеранг повернувся у зворотний бік.
  
  Ще минулого року РФ експортувала рекордний обсяг пшениці на морських суднах. Цього літа ситуація почала змінюватися. Зернові трейдери, морські перевізники та страховики дедалі більше побоюються працювати з росіянами та різко підвищили для них ставки фрахту, а також плату за страхові послуги, повідомляє Reuters. Страхування зерновозів, що прямують до Новоросійська та Тамані, які забезпечують 70% російського зернового експорту, коштує дорожче на десятки тисяч доларів у день, ніж для аналогічних суден, що йдуть до Румунії чи Болгарії. І до виходу Кремля із зернової угоди така страховка вимагала сплати премії за ризик у розмірі близько 10 тисяч доларів на день. Але після українських ударів ставки піднялися ще вище.
  
  Такий розвиток подій негативно позначається на експорті РФ. Так, за словами голови Союзу експортерів зерна Едуарад Зерніна, все це призводить до подорожчання зерна з Росії на світовому ринку, а значить знижується його конкурентоспроможність. Російське Мінсільгосп заявило, що прогнозує зниження експорту зернових на 8% цього року порівняно з минулим. Загалом "все йде за планом".
  
  З Росією не хочуть співпрацювати
  
  Близькість російських військових до торгових портів може збільшити ризик для цивільних суден, вважає аналітик із сировинних товарів компанії Kpler Алексіс Еллендер.
  
  "Ті, хто працює на ринку морських перевезень, кажуть, що не очікують нападу України на міжнародні комерційні судна. Але є ризик, що судна потраплять під перехресний вогонь протиборчих сторін. Тому деякі власники вже не хочуть перевозити російські вантажі", – сказав він.
  
  Експерти вважають, що з Росією більше не можна вести справи по-старому. З юридичного та морального погляду невиправдано, щоб танкери продовжували доставляти російську нафту, вважає директор S&P Global Market Intelligence Байрон МакКінні. До цього додалися й високі економічні ризики.
  
  "У таких умовах ціни на страхування значно зростуть, що зробить ці поставки нерентабельними. Судно і ваш екіпаж будуть наражатися на величезний ризик", – зазначив експерт.
  
  Атак на російські кораблі буде більше
  
  "Я впевнений, що недавні атаки будуть не останніми і українські військові продовжуватимуть чинити сильний тиск як на військові, так і комерційні судна, задіяні для перевезення вантажів армії Росії, – каже військовий експерт Олександр Коваленко. – Танкери, які агресор використовує для перевезення сирої нафти і нафтопродуктів, не мають якогось серйозного захисту від наших дронів, та й як показує практика, навіть десантний корабель "Оленегорський гірник", який має озброєння для відбиття подібних атак, не впорався з цим. Я б не назвав проведення подібних операцій блокадою Чорного моря, але те, що для російських кораблів загроза зростає багаторазово – це точно. Коли наші дії в цьому плані стануть системними, а це буде скоро, то росіяни просто не зможуть виходити за межі своїх портів. Та й там вони будуть у небезпеці".
  
  Росія має втратити спокій і на суші, і на морі, і саме тому, на думку експерта, атак на судна окупанта буде дедалі більше.
  
  "На сьогодні поставлено чітке завдання – знищення Чорноморської флотилії Російської Федерації. Зовсім скоро подібні атаки стануть такою самою повсякденною справою, як атаки повітряних дронів російської території. Після звільнення Запорізької області та лівобережної частини Херсонщини до цього процесу ми зможемо підключити і далекобійні ракети, як авіаційні, так і протикорабельні. Тож зовсім скоро я чекаю активнішого розвитку подій щодо цього і хороших новин", – зазначив Олександр Коваленко.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
  

  • 4 помилки недосвідчених мам
    
  • Зміни настрою у підлітковому віці: причини
    
  • Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
    
  • В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
    
  • 17 лютого очікуються найбільші морози