Аналіз зарплат на ринку праці

• Через те, що ринок праці став конкурентнішим, шукачам роботи доводиться поступатися своїми зарплатними інтересами. Багато хто готовий до зменшення зарплат до 50% від тих, які були до повномасштабного вторгнення росії.
  
  

  Також люди відгукуються на всі можливі вакансії, навіть якщо не мають досвіду або необхідних знань і навичок.
  Це про що говорить? Про те, що люди опинилися без роботи, у них уже закінчилися запаси, вони готові йти на будь-яку роботу. Вони просто розсилають своє резюме куди завгодно. І якщо роботодавець пропонує такі зарплатні умови [нижчі за довоєнні], а люди подаються — їх влаштовує, вони готові йти на умови по заробітних платах набагато нижчих, ніж ті, які були до війни,
  — пояснює виконавча директорка ГО «Антикорупційний штаб», керівниця проєкту «Допомога українським біженцям з працевлаштуванням» Юлія Гречка.
  
  Відповідно до дослідження robota.ua, істотних змін у структурі матеріальної винагороди при первинному наймі у червні в порівнянні з довоєнним станом не відбулося.
  Якщо в січні працедавці в середньому пропонували 16 577 грн, а шукачі хотіли отримувати 17 022 грн, то в червні — 18 101 грн і 19 287 грн відповідно.
  «Ми отримували зворотний зв’язок від працедавців, вони також бачать готовність кандидата знижувати свої вимоги вже на етапі проходження співбесіди, якщо людині пропонують конкретне живе робоче місце тут і зараз. Наприклад, якщо людина прохає 20 тис. грн, а їй пропонують 15-16 тис. грн, але точно працевлаштовують, людина погоджується на це, не роздумуючи», — каже головний редактор журналу «Будні» сайту robota.ua Юлія Далібук.
  В Європейській бізнес асоціації стверджують, що в червні збільшилася кількість компаній, які виплачують заробітну плату своїм співробітникам у повному обсязі. Таких наразі 63%. Але 13% компаній були змушені скоротити розмір грошової винагороди, а 9% — відмовитися від бонусів або скоротити їх.
  «Більшість підприємств не в змозі виплачувати зарплату на довоєнному рівні. За різними опитуваннями падіння зарплат у приватному секторі в середньому становило від 25% до 50%», — зазначає НБУ у своєму щомісячному макроекономічному та монетарному огляді за червень 2022 року.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: