У Росії стрімко зростає дефіцит кваліфікованих працівників – понад 2,6 мільйона осіб уже не вистачає в ключових галузях, зокрема в промисловості, транспорті та сільському господарстві. Причиною стала мілітаризація економіки, мобілізація, еміграція та провальна кадрова політика Кремля, що веде країну до соціально-економічної кризи.
Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України (СЗРУ). На тлі затяжної війни та міжнародної ізоляції російська економіка дедалі більше втрачає стійкість.
Ставка Кремля на мілітаризацію виробництва та ручне управління фінансами створює хибну ілюзію стабільності, тоді як ключові показники демонструють системну деградацію. Особливо гострою стала ситуація на ринку праці, де поєднання мобілізації, еміграції та слабкої кадрової політики створили небезпечну прірву, до якої країна невпинно наближається.
У першому кварталі 2025 року темпи зростання заробітних плат для нових працівників у Росії сповільнилися до 2,2% – удвічі менше, ніж торік. При цьому зростання доходів відчутне лише в оборонному секторі та імпортозаміщенні, решта економіки залишається фактично в "замороженому" стані. Пенсіонери, бюджетники й працівники невоєнних сфер отримують лише інфляційні індексації, що не компенсують падіння купівельної спроможності.
Навіть за умов загального кадрового дефіциту, який мав би підвищувати зарплати, роботодавці вимушені переходити до антикризових заходів: зниження оплати, скорочення штатів, відпустки за власний рахунок. Показовий приклад – стратегічний завод "Ростсельмаш", який несподівано відправив у відпустку 15 тисяч працівників.
Поточна економічна модель Росії тримається на експорті сировини й державному субсидуванні. Але у разі падіння доходів від енергоносіїв або вичерпання резервів, Кремль не зможе й надалі утримувати систему. Соціально-економічна напруга зростає, а витрати на війну лише пришвидшують виснаження внутрішніх ресурсів.
За даними української розвідки, у Росії кадровий дефіцит уже сягнув 2,6 мільйона осіб і найближчими роками може зрости до 4 мільйонів. Особливо бракує кваліфікованих працівників у промисловості, транспорті та агросекторі. Причини кризи – багатофакторні:
масова мобілізація та еміграція: до 1,1 млн осіб залишили країну, серед них інженери, ІТ-спеціалісти, лікарі;
демографічна яма 1990-х: спад народжуваності призвів до нестачі молодої робочої сили;
відсутність системної профосвіти: особливо у технічних спеціальностях;
низька привабливість роботи у базових секторах через умови праці та зарплати;
неефективна ставка на дешеву міграцію замість автоматизації виробництва.
Уже зараз промисловість втратила до третини персоналу (391 тис. працівників), торгівля потребує понад 347 тис. людей, транспорт – 200 тис. водіїв, а агросектор перебуває у критичному стані з нестачею кадрів у 35%. Спроби утримати людей підвищенням зарплат на 10-15% не дали бажаного ефекту – люди не готові працювати в умовах ризику мобілізації та нестабільності.
Реакція Кремля – точкові пільги для бізнесу, залучення мігрантів і мобілізація нових груп населення, виглядає радше як спроба виграти час, а не вирішити проблему. Без системної кадрової політики, інвестицій у профосвіту та адаптацію робочих місць, РФ не зможе втримати життєздатність економіки.