Аналіз ринку праці в Україні під час війни

• За минулий рік номінальні зарплати в Україні зросли на 22%. До повномасштабного вторгнення зарплати в середньому зростали лише на 6−7% на рік. З одного боку, це добре, бо люди мають можливість заробляти більше. А з іншого боку, це впливає на економіку.
  
  

  Про це розповів засновник рекрутингової агенції «Борщ», провідний експерт ринку праці Сергій Марченко в інтерв’ю Українському радіо.
  
  За його словами, зараз роботодавці шукають працівників майже в усіх сферах. Роботодавці готові надавати поступки на кшталт віддаленої роботи тощо.
  
  За даними Мінекономіки в Україні близько 8 мільйонів людей не працюють і не шукають роботу.
  
  «У мене є великі питання до цифри у 8 млн непрацевлаштованих. Зараз в Україні офіційно працює близько 9 млн людей. На піку, коли ще не був анексований Крим, коли Україна контролювала весь Донбас, в Україні було близько 18 млн людей, які працювали. Якщо до 9 додати 8, виходить 17. Це майже та ж сама цифра, що була з Кримом і Донбасом. Проте треба не забувати, що в Криму і на Донбасі проживало близько 5−6 млн людей, яких зараз немає на підконтрольній території України. Тому така цифра виглядає дещо завищеною. Як повертати цих людей? Дуже просто. Потрібно створити такі умови для бізнесу, щоб він не йшов у тінь і платив податки», — прокоментував ситуацію експерт.
  
  За різними даними, близько 5−6 млн українців зараз перебувають за кордоном у статусі біженців. Дуже часто це саме економічно активне населення — жінки 30−40 років, які могли би працювати. Частина з них і досі працює в українській економіці віддалено. Але тут є питання: чи вони платять податки, чи вони працюють на усних домовленостях із роботодавцем.
  
  За його словами, роботодавцям бракує працівників саме в тих спеціальностях, які зазвичай займали фізично міцні чоловіки. Це передусім вантажники, які працюють руками і виконують фізично важку роботу. Цих людей зараз практично немає. Їх дуже бережуть. Роботодавці дуже люблять людей, які мають відстрочки від призову або через різні обставини не потрапляють під призов.
  
  «Якщо подивитися на статистику заробітних плат, то вони ростуть великими темпами два роки поспіль. За минулий рік номінальні зарплати зросли на 22%. У нас є інфляційні процеси, знецінюється гривні, дорожчають продукти, але 22% зростання заробітних плат — це дуже високий показник. До повномасштабного вторгнення заробітні плати в середньому зростали на 6−7% на рік. Тобто зростання складає більш ніж утричі», — додав Марченко.
  
  З одного боку, це добре, тому що люди мають можливість заробляти більше. А з іншого боку, це впливає на економіку. Коли підприємство не виробляє більше, але змушене платити вищі заробітні плати, це призводить до складних наслідків у середньостроковому періоді.
  
  «Маленький і середній бізнес зараз найбільш вразливий. Я не пригадую, щоб якийсь великий бізнес закрився під час вторгнення. А маленький бізнес: кав’ярні, пекарні закриваються регулярно», — зазначив експерт.
  
  У західних регіонах більше безпеки, і тому там розвиток кращий, ніж у прифронтових регіонах. Кількість вакансій у Львівській і Тернопільській областях зросла майже вдвічі після початку вторгнення. Це говорить про те, що багато бізнесів із Харкова, Запоріжжя, Донеччини релокувалися на захід, де безпечніше. Там розвивається бізнес і він шукає людей. Збільшується кількість вакансій і відповідно збільшується економічна активність.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: