Шахраї освоїли нову схему обману українців

• Кіберзлочинці продовжують ошукувати українців, видурюючи в них кошти під виглядом заробітку в інтернеті. Однією з жертв шахраїв стала мешканка Прикарпаття, яка втратила таким чином 215 тис. гривень.
  
  

  Як повідомили у ГУНП в Івано-Франківській області, мешканка Косівщини натрапила на оголошення з пропозицією про онлайн-заробіток в одному із мобільних додатків. За умовами "роботи" вона мала залишати відгуки та переглядати відео в мережі.
  
  "За так звану роботу, аферисти обіцяли повертати непогані відсотки. Надалі, шахраї створивши довірливі відносини, перерахували на рахунок жінки зароблені нею кошти за виконану роботу. В подальшому шахраї запропонували збільшити заробіток, вклавши власні кошти. Жінка погодилась та перерахувала кількома платежами 215 000 гривень", – повідомили поліцейські.
  
  Коли ж потерпіла не отримала бажаного прибутку і не змогла повернути свої кошти, то звернулася до Нацполіції. Правоохоронці назвали пропозиції онлайн-заробітку від невідомих найпоширенішою схемою шахрайства, від якої потерпають українці. Не перевіривши інформацію, потерпілі переказують пройдисвітам свої заощадження.
  
  Раніше українці вже ставали жертвами шахраїв-"роботодавців". Такі випадки не поодинокі. Торік мешканка Тернополя, якій запропонували зарплату за перегляд відео в інтернеті та написання коментарів у соцмережах, втратила 100 тис. грн.
  
  Як захиститися від шахраїв
  
  Поліцейські попередили українців про декілька засобів, що допоможуть їм не потрапити на вудку онлайн-злочинців. Громадян закликають не довіряти таким оголошенням та не довіряти сумнівним пропозиціям:
  
  надавати перевагу вакансіям з офіційним працевлаштуванням;
  не довіряти пропозиціям незнайомців отримати гроші задарма – скоріше за все це шахраї;
  не переказувати кошти на невідомі рахунки;
  не повідомляти конфіденційну інформацію стороннім (дані картки, логін і паролі до онлайн банкінгу тощо);
  не вводити конфіденційні дані на підозрілих сайтах;
  не переходити за сумнівними гіперпосиланнями, адже за ними може ховатися фішинговий ресурс.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: