Експерт дав прогноз по "комуналці" та цінам

ЖКГ та благоустрій — 12.01.2023 - 18:00 — RomanK Переглядів: 2727

Поділитись:

Повномасштабне вторгнення Росії спровокувало найбільше падіння економіки України за всі роки незалежності. Держава втратила 31% валового внутрішнього продукту. За 2022 рік інфляція зросла до 27%, а продуктова корзина за цей період виросла на 36%.

1115_13911-1_large.jpg (45.77 Kb)

5 млн громадян втратили робочі місця. Реальні доходи людей впали на чверть, розповів в інтерв'ю Gazeta.ua економіст 59-річний Олег Пендзин. Розповів про фінансову ситуацію в країні, імовірність підвищення комунальних тарифів та зростання цін на продукти.

Війна сильно вдарила по економіці. Найгірше у тому, що це все продовжуватиметься і в 2023-му. Без активної фінансової допомоги партнерів Україна не змогла б виконувати свої соціальні зобов'язання. Цьогоріч ми маємо витрати у 2,6 трильйона гривень, а фактичні доходи країни - 1,3 трильйона. Тож половину державного бюджету ми маємо запозичити. Всі соціальні програми країна фінансує саме за рахунок запозичень. Борг ростиме і далі.

Тарифи на комунальні послуги нині не підвищують. Що із ними буде після завершення війни?

За електроенергію ми платимо по 1,67 гривні за кіловат-годину, а за куб газу - 7,99 гривні. У наших найближчих сусідів, поляків, 1 кіловат коштує 40 центів (20 грн. – ред.). Тисяча метрів кубічних газу там коштує 700 євро, а у Німеччині - 1400 євро. Тобто на сьогодні енергоносії у нас набагато дешевші. Такі ціни – це фактичний ринок. Різницю покриває держава.

Щодо перспектив і підняття цін, то треба розуміти наскільки держава буде спроможна й далі покривати різницю. Нині із експортера електроенергії - ми стали імпортером. Готові купляти її, а за кордоном вона дорожча. Газ поки маємо український. Питання тарифів важливе, але воно буде відкладене до закінчення війни.

Що буде із цінами на продукти у найближчі місяці?

На цей рік у бюджеті закладена інфляція у 28%, але я думаю, що вона буде більшою. На це впливає багато факторів, один із них - блекаут. Аграрна переробка, хлібопекарські комбінати, овочесховища, птахофабрики, ферми – всі залежать від електроенергії. Кіловат-година, який бізнес отримує через мережу і кіловат-година, яку він може виробляти через генератори - відрізняється у п'ять разів. Бізнеси змушені витрачати більше. І додаткові випадки (вимкнення світла. – Gazeta.ua) не будуть покриватися із кишені бізнесменів. Ці затрати будуть покладені у тариф і ціну товару. За це платимо ми, як кінцевий споживач. Ціни на продукти збільшуватимуться.

Доки не закінчиться війна, інвестор в Україну не прийде. А відповідно й не буде нових робочих місць

Без роботи перебувають 5 млн українців. Від чого залежить ринок праці і чого варто очікувати цього року?

Робочі місця створює бізнес. Для того щоб вони були - треба зробити інвестицію. Жоден свідомий інвестор не буде вкладати кошти в країну, де йде війна і літають ракети. Єдиний інвестор – це держава. Але вона вкладатиме кошти у відбудову критичної інфраструктури. Тому ринок праці буде такий, як і у 2022 році. Доки не закінчиться війна, інвестор в Україну не прийде. А відповідно й не буде нових робочих місць.

Середня заробітна плата відповідно до проєкту державного бюджету зросте до 18 тис. грн. Як вплине інфляція на виплати? Чи зросте мінімалка?

У бюджет на цей рік закладена мінімальна заробітна плата 6,7 тис. грн. Бюджетникам не будуть підвищувати зарплату. Крім цього, заклали очікуваний ріст середньої заробітної плати до 18 тисяч, оцінивши можливі рухи бізнесу. Та жодних стимулюючих дій для підняття середньої плати уряд робити не буде. Доходи українців впали на чверть. І якщо бізнес не буде індексувати заробітні платні, то ми й далі будемо отримувати падіння реальних доходів населення, що край негативно відбиватиметься на людях.

Тому уряд вимушено заклав якусь індексацію при тому, що сам робити нічого не буде. Більш того, уряд анонсував різке скорочення загального обсягу адміністративних видатків на 30%. Тобто держслужбовці нижчого і середнього рівня поповнять ряди безробітних.

Наші пенсіонери за межею бідності

Що буде із цінами на пальне? Прогнозується дефіцит чи ні?

100% пального, що ми споживаємо - це імпорт. Ми залежимо від світових цін на пальне в Європі і автоматично від зміни цін на нафту у світі. Що буде далі із цінами на нафту - сказати важко.

У Пенсійному Фонді дефіцит коштів. У 2023 році відбудеться планова індексація пенсій. Крім цього, вводять благодійні внески до ПФУ. Чи правильна це ініціатива?

Ситуація з пенсіями теж не проста. Держава шукає будь які способи аби наповнити Пенсійний Фонд, тому без індексації обійтися ніяк. Прожитковий мінімум вищий, ніж середня пенсія в Україні. Наші пенсіонери знаходяться за межею бідності – це 8 мільйонів осіб. Кошти для Пенсійного Фонду беруться із ЄСВ який платить кожен працюючий. Але у нас на 5 мільйонів робочих місць стало менше, відповідно 5 мільйонів внесків не перераховуються до фонду. База наповнення різко впала. Різницю фонд бере із бюджетних позик. Майже всі видатки Пенсійного фонду покриває держаний бюджет. Так буде і цього року. Щодо внесків – це копійки. Вони не покращать ситуації.

Що буде з економікою України після перемоги та скільки потрібно часу на її відновлення?

Економіка залежатиме від виплати репарацій, загальних обсягів збитків нанесених через війну, від плану Маршала для України, від інвестицій і так далі. Наприклад, якщо будуть інвестиції, то економіка може відновитися за 5-7 років, якщо ні - за десятиріччя. Бажання інвестора вкладати кошти залежатиме від подолання корупції, від роботи судової системи й інших вагомих факторів.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

комуналка

Експерт дав прогноз по "комуналці" та цінам

Зеленський оприлюднив декларацію за 2025 рік

Зарплати військових з 1 травня: скільки платитимуть в ЗСУ

МОН обговорює зміни в оплаті праці вчителів

Чи почнеться реформа процесу мобілізації з 1 квітня

Останні новини

Вибір редактора

В Україні фіксують нову хвилю шахрайства у Viber