Ринок ІТ: зарплата, ринки та країни

IT технології та телекомунікації — 14.03.2023 - 23:30 — RomanK Переглядів: 1120

Поділитись:

У жовтні-листопаді 2022 року DOU провели опитування українських ІТ-спеціалістів, які нині живуть за кордоном. Дізнавалися про їхню мотивацію релокуватися, вибір країни, задоволеність переїздом, плани на повернення тощо. Ось найцікавіше із дослідження.

3236_narada.jpg (39.39 Kb)

Найлегше айтівцям було адаптуватися в Хорватії, а найбільше складнощів на них чекало в Німеччині; 18% фахівців знайшли нову роботу за кордоном, а купівельна спроможність зросла лише у 11%.
До війни, понад півтора року тому, з України найчастіше їхали розробники (58% ІТ-фахівців). Протягом останніх півтора року серед тих, хто виїжджав за кордон, розробників було лише 42%. Набагато активніше, ніж раніше, релокувалися QA (16% проти 12% раніше), РМ (11% проти 7%), HR і дизайнери (по 6% проти 2%), фахівці з маркетингу (4% проти 2%).
Польща — основна країна для релокації, Португалія — новий напрямок
Географія переміщень залежить від того, коли фахівець поїхав з України. Польща стала найпопулярнішим напрямком для переїзду після початку повномасштабної війни (тут наразі живуть 34% тих, хто переїхав у цей період). Хоча й до війни цю локацію обирали чи не найчастіше.
На другому місці за популярністю — Німеччина, Іспанія та Португалія (сюди за останні 1,5 року переїхали по 7% опитаних), на третьому — Велика Британія і Канада (5% і 4%).

Фахівці, які виїхали за кілька місяців до початку війни, дещо частіше обирали країни біля моря: Португалію (10%), Іспанію (8%), Туреччину (5%), Кіпр (3%). Багато з них відзначали, що були у відпустці, коли розпочалося вторгнення.
Найчастіше за останні півтора року українські ІТ-фахівці їхали у Варшаву, Краків (тут живуть 9% та 8% опитаних), а також у Вроцлав (6%). Айтівці активно переїжджали в ці міста і до війни, тому можна сказати, що саме тут розміщуються найбільші українські ІТ-спільноти за кордоном.

Далі популярними є Прага та Лісабон (по 3%). До Праги, як і до Варшави, Кракова та Вроцлава, українські ІТ-фахівці релокувалися і до війни. А Лісабон — новий напрямок, до війни сюди мало хто переїжджав. Ще одне місто в Португалії, яке обирають айтівці, — Порту (2% релокованих).
Фахівці, які виїхали протягом останніх півтора року, часто змінювали локації: тільки 48% з них жили в одній країні за кордоном, а 52% принаймні раз переїжджали з країни в країну.
Що з грошима
Більшість релокованих за минулі півтора року за кордон фахівців зауважують про погіршення матеріального становища: у 25% зменшився дохід, а у 60% знизилася купівельна спроможність.
Айтівці, які знайшли нову роботу за кордоном, оцінюють своє матеріальне становище краще за тих, хто продовжує працювати на український проєкт.
У 60% людей, які знайшли нову роботу, зріс дохід, в той час як у 78% тих, хто працює на українську компанію, доходи не змінилися чи зменшилися. Найбільше вони зросли у спеціалістів, які знайшли нову роботу в Канаді (зазначили 87% опитаних з цієї країни). Найменше — в Німеччині: дохід зріс у половини опитаних, а у 27% зарплата на новій роботі зменшилася.

За кордоном рівень добробуту українських ІТ-фахівців найчастіше падає: у 60% тих, хто переїхав протягом останнього року, зменшилася купівельна спроможність. Зокрема, у тих, хто продовжує працювати на українському проєкті: у 48% вона дещо зменшилася, а у 15% — сильно зменшилася. Дещо краща ситуація в айтівців, які знайшли роботу за кордоном, хоча у 47% купівельна спроможність теж знизилась (незначно чи сильно). Проте 27% все ж змогли знайти роботу, що допомогло підвищити купівельну спроможність (серед тих, хто працює на українську компанію, вона зросла лише у 8%).

Збільшення доходів за кордоном не завжди означає покращення рівня життя: доходи зросли у 29% фахівців, які виїхали за кордон за останній рік, а купівельна спроможність зросла лише у 11%. Схоже, що більші гроші не завжди можуть покрити різницю в цінах і податках за кордоном.
Найчастіше падіння купівельної спроможності відзначали фахівці, які переїхали до Португалії (70%) і Німеччини (69%).

Чи вдається заощаджувати? Попри зменшення купівельної спроможності за кордоном, доходів українських ІТ-фахівців переважно достатньо для того, щоб заощаджувати: у 83% опитаних залишаються гроші після щомісячних необхідних витрат.
Найкраще виходить заощаджувати у розробників (залишаються кошти у 89% з них) і фахівців рівня Middle і вище (понад 80% можуть заощаджувати).
З якими проблемами стикаються
Серед основних проблем, з якими стикнулися фахівці, — труднощі з пошуком житла в новій країні (виникли у 48% опитаних), мовний бар’єр (46%) і відсутність сім’ї, друзів, звичного кола спілкування (44%). Для 32% складністю стала раптовість і погана підготовленість переїзду, а ще для чверті опитаних — матеріальні проблеми.

Фахівці, які виїхали незадовго до війни, частіше за тих, хто виїхав після початку бойових дій, згадували бюрократію, труднощі з оформленням віз та інших документів (27% проти 17%).

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

ІТ

Ринок ІТ: зарплата, ринки та країни

У ВР пропонують змінити прожитковий мінімум

НБУ випустив нові пʼять гривень на честь «Розстріляного відродження»

НБУ презентував нову знакову пам'ятну монету

В Україні змінюють правила бронювання працівників

Останні новини

Вибір редактора

Киянам радять підготувати запас води на кілька діб