Кому в Україні світять штрафи за роботу без РРО

Тарифи. Ціни. Штрафи — 14.11.2023 - 10:55 — RomanK Переглядів: 1687

Поділитись:

Реєстратор розрахункових операцій (РРО) — це пристрій, що зберігає інформацію про розрахунки за товари чи послуги, які здійснюються за його допомогою. Він передає інформацію фіскальним органам. З 1 жовтня 2023 року знову набули чинності штрафи за порушення порядку використання РРО.

1051_11_main-v16994224.jpg (41.36 Kb)

Про це сказано в статті Finance.ua ПРРО: сервіси, що допоможуть підприємцям.

Хто має встановити РРО

РРО (ПРРО) зобов’язані використовувати ФОПи ІІ-ІV груп, незалежно від виду діяльності та обсягу доходу, а також фізичні особи-підприємці на загальній системі оподаткування — всі, хто здійснює розрахункові операції у:

сфері роздрібної торгівлі;
громадського харчування;
послуг населенню.

Як зазначає Податкова служба, встановлювати РРО мають і таксисти, адже вони за гроші надають послугу з перевезення.
Поки відкритим залишається питання водіїв популярних сервісів на кшталт Uklon, Bolt, Uber, адже більшість із них не є підприємцями в межах законодавства. Але в Комітеті з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради переконані, що вони мають бути зареєстрованими та встановлювати РРО.

Водночас є винятки, які можуть не використовувати розрахункові реєстратори. Нині це ФОПи I групи — підприємці без найманих працівників, що торгують на ринках і надають побутові послуги, а також ті, хто приймає оплату виключно банківськими переказами на реквізити IBAN, E-banking.

Також не користуватися розрахунковим реєстратором мають право ФОПи ІІ-ІV груп, які торгують у селі, застосовують розрахункові книжки та дотримуються наступних вимог:
річний обсяг доходу однієї точки продажу не перевищує 1,09 млн на рік;
точки продажу не розміщені там, де продають підакцизні товари;
не ведуть дистанційну торгівлю.

Але ці винятки не розповсюджуються на тих підприємців, які реалізують технічно складні товари (з переліком можна ознайомитися за посиланням), лікарські засоби, ювелірні вироби й акцизну продукцію (наприклад, алкоголь, цигарки).

Штрафи за роботу без РРО

Якщо підприємець надав товар чи послугу й не виписав за них чек, то при першій фіксації порушення має сплатити 100% від суми реалізованого. При повторному порушенні закону сума штрафу зросте до 150%.

Умовно кажучи, продавши поза касою товару на 10 тис. грн, підприємцю загрожує штраф у 10 тис. грн. Удруге бізнесмену доведеться викласти вже 15 тис. грн. Тобто все залежить від суми чека.

Водночас, для підприємців на єдиному податку, які не є платниками ПДВ та не продають підакцизні товари, технічно складні побутові товари, медичні засоби чи ювелірні вироби, з 1 жовтня 2023 року до 31 липня 2025-го передбачені такі штрафи за відсутність РРО:
25% вартості товарів/послуг у разі їх продажу без використання РРО або з використанням на неповну суму;
50% вартості проданих товарів/послуг за аналогічне повторне порушення.

Єдиний орган, який уповноважений перевіряти встановлення РРО, їхнє належне обслуговування та закриття звітів — Державна податкова служба. Лише вона уповноважена складати адмінматеріали. Рішення щодо адмінстягнення можна оскаржити в суді.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

РРО, штрафи

Кому в Україні світять штрафи за роботу без РРО

Київстар зробив спеціальний тариф для дітей

Купувати долари чи залишати гривні: що зараз вигідніше

Опалювальний сезон у Києві під загрозою затримки

Пішов з життя король Норвегії Гаральд V

Останні новини

Вибір редактора

94% бізнесу в Україні не мають страхування воєнних ризиків