В уряді розглядаються дві моделі бронювання працівників

Суспільство — 27.05.2024 - 17:00 — RomanK Переглядів: 3661

Поділитись:

У парламенті та уряді тривають дискусії щодо економічного бронювання працівників. За останніми даними, розглядаються дві моделі.

8012_5b669f80f527a97320983e6267ee6434.jpg (30.61 Kb)

Перша передбачає, що забронювати людину може будь-який роботодавець, але зарплата військовозобов'язаного має бути щонайменше 35 тисяч гривень (і з неї мають сплачуватись всі податки).

Друга модель передбачає надання компаніям квот на бронювання співробітників, незалежно від їхньої зарплати, але за кожного потрібно буде сплачувати збір у розмірі 20 тисяч гривень.

На даний момент в Україні можна бронювати співробітників критично важливих для економіки підприємств. І ось як це працює.

За останніми даними, озвученими віцепрем'єром Михайлом Федоровим, в Україні від мобілізації заброньовано близько 700 тисяч осіб.

За чинними правилами можна бронювати від мобілізації військовозобов'язаних, які працюють на підприємствах, установах та організаціях, які:

виконують мобілізаційні завдання (замовлення);
здійснюють виробництво товарів, виконання робіт та надання послуг, необхідних для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань;
критично важливі для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення у особливий період.

Забронювати можна 50% від кількості військовозобов'язаних, які працюють на підприємстві на момент подання списку. Але у разі обґрунтованої потреби ця кількість може перевищувати 50%.

Немає обмежень на кількість заброньованих працівників для підприємств, установ та організацій паливно-енергетичного комплексу; критично важливих для оборонно-промислового комплексу підприємств; підприємств, що надають електронні комунікаційні послуги та послуги доступу до електронних комунікаційних мереж та їхньої інфраструктури.

Куди подавати заявку на бронювання співробітників, залежить від того, чим важливе підприємство для економіки. Якщо воно виконує мобілізаційне завдання, то заявка подається до органу державної влади, який це завдання поставив.

Підприємства та організації, які виробляють товари або надають послуги для військових формувань (крім ЗСУ), надсилають списки до центральних органів виконавчої влади, які керують цими формуваннями, і до СБУ, чи до Міністерства стратегічних галузей промисловості та Мінцифри.

Якщо товари (послуги) необхідні для забезпечення потреб ЗСУ, то список потрібно надати Міноборони.

Критично важливі для економіки підприємства щодо бронювання співробітників мають звертатися до ЦОВВ, який формує чи реалізує політику у відповідній сфері.

До речі, нещодавно уряд передав функції затвердження списків заброньованих від Генштабу Міноборони: тепер центральні органи виконавчої влади після перевірки списків подаватимуть їх на узгодження саме до міністерства. Саме бронювання, як і раніше, здійснюється за рішенням Міністерства економіки.

Список подається у паперовій та/або електронній формі разом з відповідним обґрунтуванням та довідкою про кількість військовозобов'язаних. В обґрунтуванні необхідно вказати інформацію про:

виробництво товарів, виконання робіт та послуг для забезпечення потреб ЗСУ та інших військових формувань, дату та номер укладеного державного контракту (договору);
відповідність облікових даних військовозобов'язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

бронювання, мобілізація

В уряді розглядаються дві моделі бронювання працівників

Зеленський оприлюднив декларацію за 2025 рік

Зарплати військових з 1 травня: скільки платитимуть в ЗСУ

МОН обговорює зміни в оплаті праці вчителів

Чи почнеться реформа процесу мобілізації з 1 квітня

Останні новини

Вибір редактора

В Україні фіксують нову хвилю шахрайства у Viber