В Польщі з’явилося більше працівників з інших країн, що стало новим викликом для українців.
Незважаючи на зниження рівня безробіття в Польщі, шукати роботу там тепер складніше, ніж ще рік тому. Особливо коли йдеться про стабільну зайнятість з гідною оплатою. Про це свідчать передані дані міжнародної компанії із працевлаштування Gremi Personal.
"Останні роки польський ринок праці функціонував у режимі "ринку працівника". Компанії змагалися за кадри, пропонуючи бонуси, підвищення зарплат, соціальні пакети. Проте нині ситуація змінюється. За даними аналітичного центру нашої компанії, Польща поступово переходить у фазу "ринку працедавця". Це означає, що кількість вакансій зменшується, а вимоги до кандидатів зростають", — пояснює керівниця з розвитку бізнесу Gremi Personal Ірина Сєрова.
Як наслідок, знайти роботу у Польщі – навіть фізичну – стає дедалі складніше. Особливо це стосується українців, які становлять найбільшу групу серед іноземних працівників у країні – майже 67% усіх легально працюючих іноземців.
Відносно стабільними щодо попиту на робочу силу, за даними Gremi Personal, залишаються такі галузі, як логістика, будівництво, тощо. Водночас саме тут спостерігається найбільша плинність кадрів, не завжди конкурентні зарплати та складні умови праці.
Висока плинність персоналу на цих напрямках все ще зумовлює потребу в постійному залученні нових працівників — як з України, так і з інших країн.
Водночас одним із нових викликів для українців на польському ринку праці стала поява дедалі більшої кількості працівників із країн, що раніше були рідкісними в міграційній структурі Польщі. Лише за минулий рік кількість колумбійців у Польщі зросла на 200%, філіппінців — на 52%, індусів — на 12%.
"Приватний бізнес позитивно оцінює працівників з цих країн: вони менш вибагливі, дисципліновані, з низьким рівнем плинності та криміногенності", — зазначає Ірина Сєрова.
На її думку, якщо Польща активніше залучатиме працівників із далеких країн, це може створити додатковий тиск на українських трудових мігрантів. Уже зараз українці можуть обирати вакансії, змінювати роботодавців у пошуках кращих умов. Але, якщо працедавці переключать увагу на менш вимогливу, стабільнішу робочу силу з інших країн, українцям доведеться або адаптуватися до нових реалій, або розглядати альтернативні напрямки працевлаштування.
Наприклад, уже зараз серед українців зростає тенденція до транзитної міграції — Польща все частіше стає не країною призначення, а "трампліном" до інших країн ЄС. В умовах дії тимчасового захисту в межах Євросоюзу багато українців обирають для праці Німеччину, Нідерланди, Чехію чи Скандинавію.