Україну спіткав гострий кадровий голод

• В Україні відбувається значне зростання середнього віку населення. На тлі дефіциту кадрів роботодавцям доведеться активніше залучати працівників віком від 60 років. В умовах війни та демографічної кризи для прискорення економічного зростання потрібно відмовитися від дискримінації кандидатів за будь-якими, в тому числі віковими ознаками.
  
  

  Про це в своїй колонці для Forbes написала перша заступниця міністра соцполітики Дарина Марчак. "Частка дорослих кандидатів на ринку праці зростатиме. Так, саме дорослих, адже за класифікацією ООН, ми всі до 64 років – дорослі, а "старший вік" починається з 65", – зазначила вона. Разом з тим на українському ринку праці не буде вистачати принаймні 4,5 млн осіб, оцінює Мінекономіки.
  
  Вже зараз 25% громадян України у віці 60+, і надалі їх кількість буде зростати. Формування культури активного довголіття вимагає від бізнесу нового ставлення до віку. Це має бути відображено в процесах найму, управління та розвитку персоналу.
  
  Багатоетапність життя. Уявлення про традиційне триетапне життя – освіта, кар’єра, вихід на пенсію – має змінитися на багатоетапне: з навчанням протягом усього життя, перервами в кар’єрі та новими професіями.
  
  Нові кар’єрні шляхи. Традиційний професійний шлях підвищення у рангах до рівня менеджера/топменеджера більше не забезпечуватиме достатньої гнучкості для працівників. "Замість кар’єрних сходів ми маємо будувати кар’єрну матрицю, в якій люди можуть рухатися в кількох напрямках: вгору, вниз і вбік", – пояснила вона.
  
  Різні моделі роботи. Сучасні працівники мають вищі очікування від роботодавців і бажають більшої гнучкості в тому, коли і як вони працюють.
  
  Відмова від ейджизму. В умовах війни та демографічної кризи для прискорення економічного зростання нам потрібно відмовитися від дискримінації кандидатів за будь-якими, в тому числі віковими ознаками.
  
  Турбота про здоровʼя. Компанії повинні інвестувати в автоматизацію та інші рішення, щоб зробити роботу людей старшого віку більш ефективною і з меншими фізичними навантаженнями.
  
  Інвестиції в оздоровчі програми повинні бути зосереджені не лише на фізичному здоров’ї, але й на психологічному та фінансовому добробуті. Програми оздоровлення укріплюють розум і тіло, допомагають жити довше.
  
  Фінансова освіта дає змогу працівникам заощаджувати, щоб мати фінансово гідну старість.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: