10 Лют 2025 - 09:11 від RomanK
Як заявив на своїй сторінці у Facebook архівіст, історик Владислав Берковський, йдеться не про 8 годин праці на день, а всі 15-20 (викладання+науково/методична робота). Українець порахував, скільки завдань потрібно виконати викладачам і скільки вони за це отримують."Отже, посада – "доцент кафедри", повна ставка. Штатний оклад із врахуванням вимог Постанови № 36 – 11 384 грн 16 коп.
Доплата за кандидатську ступінь – 15%, що дорівнює 1 707 грн 62 коп.
Отже, якщо ви молодий кандидат наук, який тільки прийшов працювати у ВУЗ/ЗВО, то все, на що ви можете розраховувати, це – 13 091 грн 78 коп., а після сплати податків це становитиме – 10 080 грн 67 коп." – розповів Берковський.
Він звернув увагу, що такий молодий викладач має (далі цитуємо):
1) Підготувати методичний комплект документів для навчальної дисципліни, яку він читає, у складі таких документів:
– силабус;
– робоча програма дисципліни;
– конспект лекцій;
– методичні вказівки до практичних занять для студентів денної форми навчання;
– методичні вказівки до практичних занять для студентів заочної форми навчання;
– методичні вказівки до практичних занять для студентів дистанційної форми навчання;
– методичні вказівки до самостійної роботи студента;
– методичні вказівки для контрольних робіт;
– питання до модульного контролю;
– питання до поточного контролю;
– питання до підсумкового контролю;
– не менше 100 питань в системі Moodle.
Зазвичай викладач у ВУЗі/ЗВО читає 4-5 предметів на рік (але в окремих колег чисельність окремих предметів на рік сягала 15-17, а окремі – взагалі 20 читали). Отже, вам слід підготувати не менше 25 методичних документів на рік (а якщо ви читаєте 10 предметів на рік – то "йой, його мамо" – понад 50 методичок).
2) Підготувати (від 6 до 12 у семестр) лекції на один предмет і презентації до кожної лекції.
3) Здійснювати наукове керівництво 5-6 студентами-дипломниками;
4) Забезпечити, щоб хоча би 2-3 студенти під Вашим керівництвом у рік написали по статті на студентську конференцію.
5) Підготувати завдання на практичні або семінарські заняття.
6) Написати статтю в науковий журнал чи видання свого ВУЗу.
7) Написати статтю в міжнародний науковий журнал системи Scopus чи Web of science. Важливо, що безплатних журналів небагато і за публікацію своєї статті в фаховому журналі треба буде викласти не менше 10 тис. грн. Так, так, не Вам заплатять, а Ви заплатите за публікацію. Звісно, є безкоштовні видання, звісно, в них приймають якісні статті. Все це є. Та статистика безжальна – для більшості викладачів легше заплатити і опублікувати, ніж довго вичитувати, готувати і лише потім опублікувати. Бо є ж ще плани і є така штука як самооцінювання викладача.
8) Пройти міжнародне наукове чи науково-педагогічне стажування. Теж платно (десь від 2 до 5 тис. грн). Хоча можна знайти й безкоштовне;
9) Тримати на рівні своє знання іноземної мови (якісні курси англійської мови на місяць коштуватимуть десь 5 тис. грн).
10) Купа іншої кафедральної роботи.
Отже, Ваш робочий день не 8 годин на день, а всі 15-20 годин (викладання+науково/методична робота), без вихідних.
Берковський додав: після 3 років на кафедрі буде ще доплата до з/п у 10%, тобто "цілих" 1 138 грн. І тоді на руки можна буде отримати 10 957 грн 25 коп.
Якщо попрацювати ще 2 роки й податись на отримання вченого звання доцента, додається ще 25% доплати. Отже, з/п на руки складе 13 148 грн 71 коп.
Ще 5 років – і з добавкою у 20% зарплата на руки буде в розмірі 14 025 грн 29 коп.
Заклад вищої освіти, якщо він має додаткові кошти, може виділити доплату за інтенсивність. І в цілому це може дати десь 20-21 тис. грн на руки.
"Звісно, Ви можете рухатися далі й захистити докторську дисертацію, потім отримати вчене звання професора. Добитися зайняття якоїсь адміністративної посади – зав.кафедри, декана, проректора. Але то буде колись потім, згодом, а зараз ви молодий викладач.
А тепер замисліться на секунду. Чи є у викладача ВУЗу/ЗВО хоч якась мотивація до саморозвитку, до здійснення проривних наукових досліджень, до вкладання своєї душі у підготовку майбутніх фахівців за таку жалюгідну з/п?" – задав риторичне запитання українець.
До речі, у коментарях про цей допис висловився президент Київської школи економіки, колишній міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов.
"Маленькі, неадекватно маленькі зарплати, і високі паперові вимоги, неадекватно завищенні і без будь якої користі. Це така ідея досягти якості. А потрібно навпаки. Великі зарплати і велика свобода", – вважає він.