Ціни на продукти в Україні уже обігнали європейські

Продукти харчування — 7.05.2026 - 12:52 — RomanK Переглядів: 619

Поділитись:

Ще кілька років тому різниця між українськими та європейськими цінами була очевидною навіть без підрахунків. Сьогодні ж вона вже не така помітна.

7929_k72pb6-ed65d004718e94b5e4ef899f99b4bb_1_46cb0b2e.jpg (97.71 Kb)

Як змінилися ціни на продукти і чому вони все більше нагадують європейські.

Як змінювалися ціни за останні роки

Повномасштабна війна стала ключовим переломним моментом для цін. Але зростання не зупинилося і після 2023−2024 років.

Навіть за консервативними оцінками, за останні 4 роки базові продукти подорожчали в 1,5−2,2 раза. Це без урахування окремих «цінових піків» — як це було з яйцями чи сезонними овочами.

Україна vs Європа: розрив майже зник?

Сьогодні спостерігається тривожна тенденція: українські цінники не лише зрівнялися з європейськими, а й у сегментах м’ясної, молочної продукції та бакалії подекуди демонструють вищу динаміку росту. Це призводить до ситуації, де імпортні товари, зокрема польські, стають дедалі конкурентоспроможнішими на наших прилавках.

Завдяки значно більшим масштабам виробництва в країнах ЄС та стабільнішим умовам для агробізнесу, собівартість одиниці продукції там часто виявляється нижчою, ніж в українських виробників, які змушені працювати у складних воєнних умовах.

Рівень доступності

Найбільш об’єктивним показником добробуту є відсоток доходу, який громадяни змушені витрачати на базові потреби. Для аналізу ми сформували місячний кошик здорового харчування, що відповідає нормам споживання для дорослої людини.

Розрахунок базується на середній зарплаті в Україні (30 356 гривень) та середніх доходах у ЄС станом на весну 2026 року.

Чому ціни на продукти стали «шаленими»?

Економісти та галузеві експерти виділяють комплекс факторів, що перетворили українські цінники на «європейські».

Енергетичний тиск. Робота на промислових генераторах змушує зростати вартість енергії у кілька разів. Для птахофабрик, м’ясокомбінатів та молокозаводів, де холод потрібен цілодобово, це прямий шлях до переписування цінників.

Витрати на «хімію». Близько 35−40% собівартості зерна та овочів складають добрива та засоби захисту рослин. Оскільки вони переважно імпортні, будь-яке коливання курсу валют миттєво робить майбутній врожай дорожчим.

Кадровий голод. Мобілізація та міграція змушують бізнес підвищувати зарплати, щоб утримати водіїв, технологів та вантажників. Це збільшує витрати на перероблювання та доставлення.

Дорога логістика. Плече доставки всередині країни подорожчало через ріст цін на пальне та складні маршрути. Доставити товар із Польщі іноді виходить дешевше, ніж перевезти його між областями України.

Апетити ритейлу. Маркетингові збори та «бонуси» торговельних мереж можуть додавати до 20% до ціни товару на полиці. У ЄС ці механізми жорстко контролюються державою, що дозволяє тримати ціну нижчою.

Що можна очікувати від цін надалі?

За даними макропрогнозів, загальна інфляція в Україні 2026 року очікується на рівні близько 8−9%. Але продовольча інфляція традиційно вища — саме вона найбільше відчувається для населення.

Ба більше, за оцінками міжнародних досліджень, Україна може стати одним із лідерів у Європі за темпами зростання цін на продукти — близько 9% і більше за рік. Це означає, що навіть після вже відчутного подорожчання ціни продовжать рух угору.
Найбільш чутливими до витрат на енергію залишаються саме молочка та хліб, а овочі традиційно дорожчають наприкінці сезону зберігання. Окремий фактор — пальне. 2026 року саме його подорожчання вже стало одним із драйверів інфляції, оскільки воно впливає на логістику і, як наслідок, на всі без винятку продукти.

Разом із цим важливо розуміти: мова не про різкі стрибки щомісяця. Швидше — про поступове, але постійне зростання. За даними Держстату, навіть у відносно стабільні місяці ціни продовжують додавати по 1−1,7%.

Є й більш жорсткі оцінки. Зупинити зростання цін у нинішніх умовах практично неможливо, переконаний перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України Михайло Непран, оскільки воно є частиною глобального тренду і підсилюється внутрішніми факторами: війною, логістикою та енергетикою.

Водночас деякі економісти очікують, що у середньостроковій перспективі темпи інфляції можуть поступово сповільнюватися — але не через здешевлення, а через стабілізацію після високої бази.

Висновок

Україна фактично вже увійшла в зону європейських цін, але так і не наблизилася до європейських доходів. І це створює головний дисбаланс, який відчуває кожен споживач.

Поки енергетика, логістика та виробничі витрати залишаються дорогими, чек у супермаркеті навряд чи стане меншим. Навпаки — навіть помірна інфляція означатиме подальше, хоч і поступове, зростання цін. У цій реальності супермаркет перетворюється на одну з найбільших статей витрат для українських родин. Питання вже не лише в тому, скільки коштують продукти, а в тому, наскільки довго доходи зможуть встигати за цими цінами.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

продукти харчування, ціни

Ціни на продукти в Україні уже обігнали європейські

Пішов з життя король Норвегії Гаральд V

Уряд оголосив жорсткий режим економії коштів

Російські поставки золота до Гонконгу різко зросли

Трамп лякає ЄС новими митами через Канаду

Останні новини

Вибір редактора

Ціна на цибулю різко змінилась: скільки коштує кілограм