Чи буде голод в Україні: що кажуть експерти

Продукти харчування — 30.04.2026 - 08:47 — RomanK Переглядів: 1085

Поділитись:

Українці вважають, що країні загрожує неврожай, зростання цін і навіть голод.

7504_a5177db0cbd789172b54fa75ca6ca8d9_3d5a6c02.jpeg (143.59 Kb)

Посівна кампанія в умовах війни в Україні проходить на тлі одразу кількох викликів – від наслідків суворої зими до нестабільної погоди навесні, проблем із паливом та добривами. Ці фактори породжують у свідомості деяких українців тривожні думки про майбутній неврожай – у соціальних мережах люди розмірковують, чи буде голод в Україні, і вважають, що він неминучий.

Генеральний директор Української аграрної коаліції Павло Коваль розповів УНІАН, як це впливає на аграрний сектор, чи є відчутні погіршення порівняно з минулими роками. Економіст Олег Пендзин пояснив, чи варто очікувати дефіциту продуктів або різкого зростання цін, а начальниця відділу агрометеорології Українського гідрометеорологічного центру Тетяна Адаменко – чи бували раніше в Україні такі морозні весни.

Чи буде голод в Україні 2026 або неврожай - як зараз проходить посівна
Погода в Україні та аномально холодна весна - наскільки це вплине на врожай
Коли подорожчають продукти та що буде з цінами на паливо - думка економіста

Чи буде голод в Україні 2026 або неврожай - як зараз проходить посівна
У соціальних мережах дедалі частіше можна побачити відео, де українці діляться своїми думками щодо того, чи буде голод у 2026 році. Вони стурбовані подорожчанням палива, аномально низькою температурою під час посівної, постійними обстрілами, а також іншими факторами, які можуть вплинути на врожай. У коментарях до цих роликів люди пишуть, що ризик неврожаю, а отже й подорожчання продуктів, а то й голоду, є досить високим.

Проте експерти заспокоюють - неврожай або навіть голод в Україні через дефіцит продуктів навряд чи може бути. Зокрема за словами генерального директора Української аграрної коаліції Павла Коваля, зараз йде вже п’ята, з початку повномасштабного вторгнення, посівна, але проблеми, які українські фермери мають на сьогодні, почалися ще восени минулого року, а не лише навесні. Зокрема на півдні тоді була сильна посуха, коли аграрії сіяли озимі. Натомість у центральних, північних і західних областях осінь видалася надто дощовою - аж до грудня, і там не встигли зібрати пізні культури.

"В нас дуже багато, порівняно з попередніми роками, пізніх культур, таких як кукурудза, навіть соняшник, соя, залишились зимувати й дозбирають їх ще й на сьогодні в окремих господарствах, підприємствах. А є підприємства, куди ще комбайн не може зайти, бо дуже волога земля і він грузне", - пояснив він.

Через це там не встигли підготувати ґрунт і тепер, навесні, доводиться змінювати сівозміну, перебудовувати плани тощо. Водночас додають коректив війна, обстріли, проблеми з електроенергією та важка зима.

Зокрема через останнє не всі культури вийшли з перезимівлі в повному обсязі, каже експерт. Коваль каже, що найбільше цієї зими постраждав озимий ріпак: у деяких областях втрати перевищують 30%, а загалом по країні - понад 10%. Також постраждав озимий горох, ячмінь та подекуди навіть пшениця.

Ці площі доведеться пересівати, але питання - чим саме. Ймовірно, акцент зміститься на ярі зернові, каже він. Наразі вже засіяно близько 1 млн гектарів ярих культур (зокрема горох, ячмінь, частково пшениця) і приблизно стільки ж - технічних (соняшник, цукрові буряки). Подекуди вже почали сіяти кукурудзу, а також нішеві культури - наприклад, льон, сочевицю чи нут.

"Але знову ж - ситуацію ускладнюють погодні умови - у частині регіонів земля ще не готова до сівби. До того ж посівна стартувала із запізненням - приблизно на 10–15 днів. У нас були роки, коли ми наприкінці лютого виходили для посіву в південних областях: Одещини, Херсонщини, Миколаївщини. В цьому році навіть в Одеській області ми запізнились десь на два тижні, а північні Чернігівщина, Сумщина, Харківщина, Волинь - ще пізніше почали, бо довго ждали, поки сніговий покрив зійде. На Сумщині посів навіть призупинили, бо нічні температури тримаються біля нуля, вдень лише +3…+4°C.", - додає фахівець.

Окрім цього, аграрії працюють в умовах кадрового дефіциту: навіть якщо різко потеплішає і з’явиться можливість швидко вийти в поле, виконати великий обсяг робіт за короткий час буде складно через нестачу людей і кваліфікованих операторів техніки. Додають труднощів і повітряні тривоги та перебої з GPS.

Крім того, на ситуацію з посівною впливає й подорожчання палива та проблема з мінеральними добривами. За словами Коваля, через обмеження на імпорт аміачної селітри великими морськими партіями утворився дефіцит, а доставити необхідні обсяги автомобільним і залізничним транспортом не вдається вчасно. Їх, каже експерт, можна було б замінити на вапнякову, але ситуація в Ормузькій протоці, через яку проходить понад третина світових поставок мінеральних добрив, вплинула і на цей варіант. Адже перебої з логістикою призвели до різкого зростання цін і на добрива. Всі ці фактори, на думку експерта, серйозно знижують прибутковість господарств, особливо малих і середніх.

Втім, Коваль вважає, що неврожай або навіть голод в Україні через дефіцит продуктів навряд чи може бути, а ось зростання цін цілком реальне. Це пов'язано із подорожчанням кожного етапу виробництва: доставка зерна, переробка на борошно, випікання хліба та його транспортування в роздріб - усе це відбувається на тлі зростання цін на пальне.

"Якщо ж говорити про базову продовольчу безпеку, зокрема зернові, то Україна забезпечить себе власним виробництвом. Навіть за поганих погодних умов, середня врожайність - близько 40 центнерів з гектара, це 18–20 млн тонн. Річна потреба України становить приблизно 7,5–8 млн тонн. Тобто навіть, якщо орієнтовно половина із цих 20 млн тонн буде продовольчої якості, тобто близько 10 млн тонн - нам цього вистачить. Для порівняння: минулого року було близько 23 млн тонн, позаминулого - 22 млн, а у 2021 році - приблизно 33 млн тонн", - підсумував фахівець.

Погода в Україні та аномально холодна весна - наскільки це вплине на врожай
Начальниця відділу агрометеорології Українського гідрометеорологічного центру Тетяна Адаменко пояснила, що сніг наприкінці квітня в центрі та на півдні не є нормою, тож погода в Україні дійсно наразі незвична, проте таке час від часу трапляється, навіть на початку травня. Причина – нестандартні синоптичні процеси, а саме переважання впливу на погоду холодних повітряних мас з півночі Європи.

Водночас, за словами фахівчині, у другій половині квітня мокрий сніг на півночі та північному сході трапляється рідко - приблизно 2–3 рази за 15–20 років. Але при цьому стійкий сніговий покрив або сильне промерзання ґрунту в цей час вважаються малоймовірними.

Щодо впливу холоду на врожай, фахівчиня зазначила, що якщо немає сходів висіяної городини (насіння у ґрунті), то все обійдеться, а от сходи можуть пошкодитись або й загинути, тож варто почекати із посадкою, особливо огірків та томатів.

"Щодо плодових, то хоча заморозки ще не закінчилося, триватимуть, але вже можна говорити про втрату частини урожаю ранніх кісточкових - абрикосу, персику, аличі, можливо ягідних та винограду. Тобто плодових, які були у фазі цвітіння", - пояснила експерт.

При цьому обсяг втрат залежить від кількох факторів: кліматичних умов регіону, особливостей розташування саду чи поля, виду та сорту культури, а також, найважливіше, від стадії її розвитку, яка визначає чутливість до холоду. Точно оцінити збитки можна лише після завершення періоду заморозків.

"Необхідно враховувати, що за багаторічними кліматичними характеристиками, то до середини травня в Україні триває заморозконебезпечний період. Ймовірність заморозків на початку весни за статистикою метеорологічних спостережень складає 50%, а цьогорічна весна почалася рано за рахунок дуже теплого березня", - додала Адаменко.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

врожай, прогноз

Чи буде голод в Україні: що кажуть експерти

Де найкраще жити у світі: топ-10 країн

Російська ракета влучила у Південний міст в Києві

США ставлять на паузу "пекельні санкції" проти рф

У двох районах столиці - аварійні вимкнення електрики

Останні новини

Вибір редактора

Травма, опік або отруєння: які неочевидні випадки можуть покриватися страхуванням від нещасних випадків