Чому з полиць маркетів пропав хрін: що сталося

• Українці помітили, що на полицях маркетів більше немає хріну у вигляді соусів та приправ. Що з ним сталося, коли повернеться, та які ще товари опинилися у зоні ризику.
  
  

  Коли кажуть про національні українські традиції, то згадують передусім про борщ або вареники. Але є й не менш важливі, проте такі ж національно-символічні кулінарні традиції, які формують обличчя вітчизняної кухні. І серед таких недооцінених символів перше місце точно займатиме хрін, який ще часто називають "хроном" на народний манер та додають його не лише у страви, але й у приказки та прислів’я.
  
  І це характерно не лише для українців, а й для всіх народів від Центральної Європи до берегів далекої Японії, де природньо хрін зростає та активно використовується у їжу. Його культивують навіть там, де цього коренеплоду раніше не було – у Америці, наприклад. Втім, зараз – у моменті – українці раптово опинилися поза цією "хріновою історією". Адже в нас, як розповідають УНІАН у торгових мережах, свій хрін закінчився і виробники змушені переходити на імпорт.
  
  Хрінові давні часи
  Хрін дійсно є з одним з ключових для української культури коренів. Не дарма він конкурує за популярністю у приказках та прислів’ях з калиною. "Орел летить найвище, а хрін росте найглибше", "Город без хріну – як стадо без пастуха", "Хрін редьки не солодший", "Заліз черв'як у хрін та й хвалиться, що йому добре", "Купили хрону, треба їсти: плачте очі, хоч повилазьте", - це лише кілька прикладів відомих всім приказок, які наочно показують важливість хрону не лише кулінарну, але й культурну.
  
  Хрін здавна був популярним у Європі як пряність та приправа, а також в якості ліків (як потужний антисептик), адже через клімат вибір, власне, приправ тут був не дуже вражаючий. І чим глибше у віки – тим було холодніше. З часом у хріну з’явилися конкуренти. Тим не менш, для германських племен та слов’ян цей корінь не втрачав актуальність і залишається популярним до сьогодні, коли племена вже давно перетворилися на народи. Втім, у кожної країни є власні "хрінові традиції".
  
  Власне, повноцінне культивування хріну як городньої культури почали німецькі монахи у чотирнадцятому столітті, а вже у сімнадцятому сторіччі він дійшов до рівня французьких королів як важлива складова соусів.
  
  Найбільшого ж поширення у Європі вироби з цього кореню отримали на території колишньої Речі Посполитої, до складу якої входила й значна частина українських територій. Зокрема й Поділля, яке є центром хріноводства на теренах нашої вітчизни. Все через те, що корінь хріну у цій кліматичній зоні росте просто дикий – як бур’ян на городі.
  
  "Восени, після оранки городів і полів, люди збирали кореневища бур'янів, які могли прорости навесні. Але, на відміну від пирію, хрін не викидали. Його корені промивали в підсоленій воді, чистили і терли. Так і з'являлися перші домашні соуси з хрону - прості, гострі, живі", - вважає гастродослідниця Вікторія Церклевич.
  
  Першими, на її думку, традиціями вживання хріну на території сучасної України в якості соусу є хрін зі сметаною, а також хрін з медом, ягідний хрін з розтертих з цукром ягід, а також буряковий хрін, який використовувався для салату "цвікля". Причому соуси з хріну тоді були, радше, "привілеєм замкової чи палацової кухні", ніж простого народу.
  
  Історія бурякового хріну є ще більш складною та довгою, адже його вигадали євреї, в яких є багато обмежень у їжі – кашрут, а тому вони були досить обмежені у виборі соусів. При цьому перші згадки про хрін у єврейській традиції є ще у Біблії в якості "гірких трав", які додавалися до м’яса на Песах, звідки ця традиція перейшла й до святкових українських страв – і не лише на Великдень.
  
  Щоправда, давні українці поєднали це з іншими традиціями: наприклад, з німецько-готською - готувати на свята "порося з хріном". Що є відсилкою до язичницьких дохристиянських традицій святкових жертвоприношень, як повідомляє про це українська Вікіпедія.
  
  Так чи інакше, але чи не ризикуємо ми раптово втрати цей культурно-кулінарний пласт через "хрінову кризу" – коли ці соуси зникли з полиць магазинів?
  
  Гіркий корінь проблеми
  Першими про дефіцит хріну на полицях магазинів почали сигналізувати харків’яни, де хрінові соуси зникли як у місцевих ("РОСТ", "Клас" тощо), так і у загальнонаціональних мережах. Але, як виявилося, в інших містах, включно зі столицею, ситуація не краща.
  
  "У "Сільпо" хріну немає, лише мікс з гірчицею. Я на касі спитала, й дівчина відповіла, що могли не завезти або не розкласти. А гірчиця є яка забажаєш. У "Коло" теж хріну немає. Й продавщиця жалілася, що не змогла його знайти собі. А от у АТБ – будь ласка, - каже киянка Анастасія. – Якийсь незрозумілий дефіцит хріну все ж "маячить" на обрії".
  
  Киянин Ярослав також не знайшов хріну у магазині біля дому.
  
  "Новус – гірчиця одного виду, а хрін не знайдено. І це при тому, що поблизу багато будинків з людьми, які за купівельною спроможністю на рівні мінімум середнього класу", - каже він, натякаючи, що "хрінова криза" охопила всі верстви населення.
  
  Інші споживачі кажуть про те, що в різних магазинах навіть однієї мережі ситуація з хріном різна – але якщо він десь ще є, то це, переважно, старі запаси. Нові ж партії не надходять.
  
  Куди подівся хрін та чи планується його повернення. Харківські торгові мережі запит проігнорували, у "Сільпо" ("Фоззі груп") повідомили, що ситуацію наразі прокоментувати не можуть, але у АТБ та "ЕКО-маркет" відповіді надали.
  
  "В Україні два виробника хріну – Вінницька харчосмакова фабрика та "Верес". В 2025 році влітку дійсно були проблеми з постачаннями у зв’язку з відсутністю сировини. На це вплинули поганий врожай, пов’язаний з дуже засушливим літом, та зміщення збору врожаю на пізніший термін через відсутність робітників в селах та дощі, - повідомили УНІАН у перс-службі АТБ, і запевнили, що хрін вже є у наявності (попри те, що на сайті його досі немає). – Виробники були вимушені закупляти імпортну сировину, що призвело до здорожчання продукту та перебоїв у поставках. На сьогодні хрін ТМ "Верес" в наявності у всій мережі АТБ. Постачання продукції Вінницької харчосмакової фабрики буде відновлено після закінчення збору нового врожаю".
  
  У мережі "ЕКО-маркет" також визнали проблеми з хріном й додали трохи деталей.
  
  "Так, дійсно на сьогодні є певні складнощі з наявністю хріну на полицях. Це пов’язано з тим, що у виробників виникла проблема з відсутністю сировини, тож постачальники тимчасово не мають можливості здійснювати регулярні поставки, - відповіли там. – Водночас ця ситуація є сезонною і типовою для ринку – найближчим часом, орієнтовно з 15 жовтня, очікується відновлення постачання. Продукція незабаром знову буде доступною у повному асортименті".
  
  На жаль, ані "Верес", ані Вінницька харчосмакова фабрика на запит поштою не відповіли. Втім, ситуація зрозуміла – сезонні фактори наклалися на симптоматичні "хвороби" української економіки під час війни (зокрема й на дефіцит кадрів). І через це вітчизняні виробники навіть змушені закуповувати імпортний хрін, хоча сподіваються, що скоро все налагодиться з отриманням нового запізнілого врожаю.
  
  Не лише хрін у кризі
  Почнемо з розвінчання міфів. Нещодавно народний депутат, член Комітету Верховної Ради з аграрної та земельної політики Дмитро Соломчук заявив, що соняшникова олія різко подорожчає – "щонайменше на 40%" через нестачу потужностей для його зберігання та швидкого вичерпання запасів власного виробництва.
  
  В Українському клубі аграрного бізнесу (УКАБ) з цим не згодні й наполягають, що "врожаю соняшника достатньо, тож дефіциту не передбачається". І, дійсно, Україна є одним з найбільших у світі експортерів соняшникової олії. Хоча проблемою є те, що внутрішні ціни в нас на тому ж рівні, що й світові.
  
  Замість хріну та олії, в УКАБ радять звернути увагу на ситуацію у тваринництві. Попри те, що молочна криза вже минає, нова криза може "розгорітися" у виробництві м’яса. Тим більше, що окупанти цілеспрямовано нищать агровиробництва на прифронтових територіях. Так, під час масованого обстрілу росіянами Харківської області на початку жовтня було знищено величезну ферму – вбито у результаті вибухів та пожеж одразу 13 тисяч голів свиней.
  
  Аналітик УКАБ Максим Гопка наголошує, що зниження поголів’я свиней в Україні загрожує, звісно, не дефіцитом, але значним зростанням цін.
  
  "У зв’язку зі скороченням поголів’я свиней узимку до 4,5 мільйона голів, переважно у господарствах населення, виник дефіцит пропозиції на внутрішньому ринку та зростання цін. За даними УКАБ, у вересні закупівельні ціни на живу вагу свиней беконних порід становили 98–100 грн/кг залежно від регіону. Від початку року ціни зросли на 34%, а у річному вимірі – на 60%, - наводить конкретику експерт. – Все це стимулювало імпорт. Лише у серпні 2025 року було ввезено 4,6 тисячі тонн м’яса, що на 48% більше, ніж у липні. Загалом за вісім місяців цього року імпорт склав 14,9 тисячі тонн – у 7,8 рази більше, ніж за аналогічний період 2024-го. Це найвищий показник із 2022 року".
  
  З його слів, найбільші обсяги закупівель спостерігалися в липні та серпні, що склали разом 7,7 тисяч тонн. За перші два тижні вересня було імпортовано ще 3,2 тисячі тонн. До кінця року обсяги закупівель можуть сягнути щонайменше 25 тисяч тонн, причому основна частка поставок припаде на другу половину року.
  
  "Водночас у країнах ЄС спостерігається зниження вартості живця, що робить їхні ринки привабливими для українських закупівель. Таким чином, імпорт став альтернативним джерелом сировини. Ймовірно, скорочення імпорту стане можливим лише за рахунок поступового нарощення поголів’я свиней, що у перспективі позначиться і на внутрішніх закупівельних цінах, - продовжує пан Гопка. – За даними Держстату, станом на 1 вересня 2025 року в Україні утримувалося 4,8 мільйона свиней – на 5% менше, ніж торік, але на 7% більше, ніж у січні. Попри приріст у 330 тисяч голів від початку року, ринкова пропозиція лишається обмеженою. Відновлення відбувається здебільшого у секторі підприємств, на які нині припадає 65% поголів’я".
  
  Тобто, криза є, але ситуація не критична. Натомість молочну кризу Україна вже трохи подолала, й виробники демонструють "позитивні тенденції".
  
  "Тенденція на ринку позитивна, а пропозиція сировини стабільна. Переробні підприємства зараз збільшують запаси молочних продуктів, адже сезонне збільшення експорту закінчилося. Подальші ціни будуть залежати від ситуації, яка складеться на ринку реалізації та зберігання. Підприємства стабільно реалізують продукцію, проте на зміну вартості можуть впливати роздрібні мережі, які формують кінцеву ціну", - додає аграрний експерт.
  
  Хрінова криза в Україні дійсно є. Але, як сподіваються у торгових мережах, ця ситуація буде незабаром подолана. Адже хрін під свята для українців це, без перебільшення, - "святе". Дещо стримує оптимізм доволі втаємничене мовчання й ігнорування запитів виробників хріну, але у ринковій економіці справжнього дефіциту за радянським зразком взагалі бути не може – адже є вільний імпорт. Втім, тоді вже ми будемо "годувати" не власних, а чужих фермерів. І така ситуація теж буде, відверто, "хріновою".
  
  Загалом, ситуація з нестачею людей у виробництві на селі, військові та інші ризики, на тлі посилення імпорту, "ріднять" галузь хріновиробників з іншими аграріями. Схожий шлях вже пройшли виробники молока, а зараз, на тлі російських ударів, страждають й тваринники й самі тварини – особливо прифронтові господарства.
  
  Натомість дефіциту олії, що раніше активно обговорювалося, Україні вдасться цього сезону уникнути. Хоч однією проблемою менше.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: