31 Гру 2012 - 01:27 від Ната
На кшталт західних колег українські продавці теж завішують усі вітрини привабливими написами. От тільки на відміну від Європи, в Україні довжелезні черги за знижками чомусь не вишиковуються.Скромні мінус двадцять відсотків губляться на тлі амбіційних мінус п’ятдесяти та нахабних — мінус дев’яноста. Якщо вірити написаному — усе віддають за безцінь. А гроші у гаманці тануть самі собою.
"Покупець приходить 15 січня в магазин, і бачить, що продавець змінює цінники — замість старого — 150 грн., новий — 100 грн. Він питає: "А що сталося?". Вам відповідають: "Ви знаєте, закінчилися різдвяні знижки", — каже маркетолог Дмитро Роденко і стверджує, що цей анекдот таки правдивий.
"Надувається" ціна. Коли ви бачите знижку 70%, це означає, що швидше за все споконвічна ціна була завищена, щоб дати вам від більшої ціни більшу знижку", — каже чоловік.
Упіймати продавців на відвертій брехні важко. Ціни підвищують заздалегідь. Решту махінацій побачити простіше. Мінус вісімдесят залишаються на вітрині. Всередині — одяг пропонують вже за половину вартості. А коли справа доходить до конкретного цінника, скидають лише кілька гривень.
З електронікою ще цікавіше. Згори — напис про знижки, під ним — нібито зменшені ціни. Портал порівняв їх із вартістю того самого товару в Інтернеті. На розпродажі — усе дорожче. Різниця доходить до чотирьох тисяч гривень.
Але, хоч як лають українці розпродажі, біля напису "знижки" покупців — найбільше. Шанс купити товар дешевше — мізерний, але існує. От тільки у їжі має закінчуватися термін придатності, а одяг кілька років пролежати на складі.