Китайська криза "дійшла" до України

Фінанси. Гроші. Валюта — 19 Тра 2019 - 17:40 — RomanK Переглядів: 2048

Поділитись:

Експерти попереджають: до Великої депресії в США привела саме політика протекціонізму. Зараз послідовність подій нагадує ту кризу столітньої давнини

6136_____14644_729x547.jpg (61.32 Kb)

Економічна,торгова війна між двома наддержавами – США і Китаєм – знову набирає обертів. Ще взимку здавалося, що справа йде як мінімум до перемир'я. Під час торгових консультацій між США і Китаєм в січні-лютому 2019 го боку, судячи з їхніх заяв, начебто, були готові укласти глобальну торгову угоду в найближчі місяці. Планувалося, що у березні відбудеться вирішальна зустріч президента США Дональда Трампа і голови Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпіна, яка завершиться підписанням глобальної торгової угоди і ознаменує собою закінчення торгової війни. Однак до березня домовитися не вдалося, і зустріч вирішено було перенести на більш пізній термін (втім, уже не вперше). При цьому Трамп пригрозив, що, якщо в короткі терміни домовитися не вдасться, США все ж введуть нові торгові мита на китайські товари. Вони планували це зробити ще у 2018 році, але на час переговорів відклали рішення. Однак в результаті домовитися не вдалося. Незважаючи на те, що переговори і зустрічі на різних рівнях йшли досить активно і сторони не раз заявляли про "плідну роботу" і "значний прогрес".

На початку травня президент США оголосив про те, що з 10 травня товари з Китаю обкладаються підвищеним митом – 25% замість 10. Це було піднесено як "боротьба з нечесними методами торгівлі" з боку Китаю (нагадаємо, одна з одвічних претензій США до Китаю – звинувачення в крадіжках інтелектуальної власності, американських технологій). Експерти ж називають економічну політику, що проводиться Трампом, протекціонізмом.

За інформацією із зарубіжних ЗМІ, сторони "побили горщики" щодо питань формулювань у підсумковому документі. США нібито наполягали на докладному переліку кроків назустріч з боку Китаю, Пекін же вважав за краще обмежитися в публічному документі загальними словами. Також він заперечував проти пункту про можливе підняття мита з боку США в якості "штрафних санкцій" за порушення договору Китаєм. Під час узгодження підсумкового документа китайська сторона викреслила ці пункти, що розлютило Трампа. Він оголосив про введення санкцій в той день, коли китайська делегація прилетіла для продовження переговорів.

Загострення
Підняття мит на китайські товари ознаменувало собою початок нового витка торгової війни.

"Додаткові санкції на нову партію китайського експорту в Америку, які вводять американці, торкнуться товарів на кілька сотень мільярдів доларів. Це фактично може перекрити більше половини обсягу китайських поставок у США, які становлять близько 500 млрд доларів", – каже економічний аналітик Олексій Кущ (аналітичний центр "Оптима").

Китай заявив, що не піде на поступки з принципових для себе питань, і відреагував на підвищення мита дзеркальними заходами. 13 травня в КНР прийняли рішення підвищити з 1 червня мита щодо понад 5 тисяч товарів з США. 15 травня Штати ввели обмеження на поставки обладнання (мікросхем) для найбільшої китайської компанії Huawei. 17 травня Китай відмовився імпортувати американську свинину (а це другий за величиною експортний ринок США). І такий "обмін люб'язностями", на думку експертів, може тривати далі.

Широкий резонанс у багатьох країнах викликали обмежувальні заходи проти Huawei. Адже Huawei – це не тільки смартфони, але також технологічне обладнання для різних галузей виробництва. Тому скандал навколо індустріального гіганта викликав ажіотаж.

"Дії проти національного чемпіона Китаю можуть мати руйнівні наслідки для решти світу. Блокування продажу Huawei критично важливих компонентів, таких як напівпровідники, може завдати шкоди його роботі, привести до падіння бізнесу американських чип-гігантів від Qualcomm Inc. до Micron Technology Inc. і уповільнити розгортання критично важливих бездротових мереж 5G у всьому світі", - пише, наприклад, Bloomberg.

"Штати "відкрили новий фронт", натиснувши на Huawei. Китайці, в свою чергу, взялися за ЗМІ, різко розширивши натяки на патріотизм, змінивши сітку мовлення. Вплив на громадську думку – це дуже нешвидкий процес, який може стати сигналом, що Китай готується до партизанської оборони", – вважає глава українського підрозділу європейської інвесткомпанії EXANTE Володимир Позній.

"За великим рахунком, щоб зрозуміти стратегію Америки, досить почитати книгу Трампа "Про укладення угод". І ми зрозуміємо, що це стилістика Трампа, яку він застосовував, коли працював у бізнесі. Але подібна тактика удушення суперника або партнера по переговорах, яка добре проявляла себе в бізнесі, в міжнародних відносинах спрацьовує досить умовно. Тому що у Китаю досить самолюбства, є амбіції щодо розвитку китайської економіки в контексті адекватно лідируючих позицій у світі. Тому китайці, природно, досить болісно реагують на такі безкомпромісні дії американської адміністрації", – каже Олексій Кущ.

Наслідки для світу
Економіка Китаю вже зазнає серйозних втрат від цієї торгової війни. За підрахунками китайських чиновників, економічне зростання в поточному році буде вже як мінімум на 1% менше того, що прогнозувалося. Йде девальвація юаня. Іноземний капітал позбавляється від китайських цінних паперів зі швидкістю 600 млн доларів в день.

"В минулому році китайська економіка вже сповільнила зростання до 6,6% в рік. І це стало своєрідним антирекордом за останні 28 років. Зазвичай вона росла на 7-8% в рік. Цього року очікується, що китайська економіка може втратити ще 0,5-1% темпів свого зростання через торгову війну", – пояснює Олексій Кущ.

Економіка Штатів зараз на підйомі, тому негативні наслідки протистояння з Пекіном там помітні набагато менше. Але постраждають і США.

"Забороняючи імпорт з Китаю, американцям доведеться переходити на внутрішні товари, а вони будуть об'єктивно дорожчі. Тобто почнуться інфляційні процеси. А як наслідок – уповільнення або навіть падіння темпів економічного зростання. Свого часу тисяча американських економістів, в т. ч. кілька десятків нобелівських лауреатів, підписали лист Трампу, закликаючи не проводити політику торгового протекціонізму. Вони вказували на те, що саме з торгового протекціонізму почалася Велика депресія в США в 30-х роках минулого століття. Тоді теж США, щоб захистити свій ринок, ввели загороджувальні мита для європейських товарів. І це призвело до скорочення світової торгівлі, уповільнення зростання глобальної економіки, в результаті – до зростання інфляції всередині США і, відповідно, потім до великої депресії. Зараз багато аналітиків звертають увагу, що зараз процеси йдуть саме в такій же послідовності", – підкреслює Олексій Кущ.

До того ж торгова війна між двома гігантами небезпечна тим, що може обвалити не тільки економіки Китаю і США, але і багатьох інших країн.

"Економіки Китаю та Штатів – дві найбільші економіки, які впливають на весь світ. Уповільнення в будь-якій з них здатне обрушити ціни на сировину і метали. Часом досить страхів уповільнення, щоб запустити корекцію ринків. Так було в минулому році, не виключено, що повториться і в цьому", – припускає Володимир Позній.

"Відбудеться уповільнення темпів зростання світової економіки. Це зараз прогнозують вже практично всі великі міжнародні фінансові організації", – каже Олексій Кущ.

Причому тут Україна?
Експерти вважають, що уповільнення китайської і світової економіки загрожує для України досить глобальними наслідками. Торгові конфлікти підточують позиції українських експортерів і викликають тиск на гривню, яка з початку року додала більше 5%. Крім того, страхи навколо Китаю здатні викликати відтік із ризикових активів, включаючи українські, каже Володимир Позній.

Олексій Кущ конкретизує:

"Китай споживає 46% світового виробництва сталі. Це найбільший показник у світі, в рази більше, ніж Америка і ЄС. І якщо зростання економіки Китаю сповільниться, сповільниться споживання базових ресурсів, в тому числі металу і залізної руди. А це одна з ключових статей українського експорту. Притому, з урахуванням структури нашого бюджету, інфляції, соціальних стандартів, для нас важливо, щоб зростання цін на метал на світових ринках щорічно становило 10-15%. Якщо показник буде менше – нам це може загрожувати реінкарнацією кризи 2014-2015 років. Тому що падіння експортної виручки призводить до тиску на гривню, погіршення платіжного балансу тощо. Ми в минулому році експортували до Китаю товарів на 2 млрд доларів. Це не тільки метал і руда, це зерно, соняшникова олія та ін. Це можна порівняти з експортом в Італію або в Німеччину. І, якщо зростання ВВП в Китаї сповільниться і обсяг нашого експорту впаде навіть на кілька відсотків – для нас це означає втрату сотень мільйонів доларів. А для нас такі суми – це вже відчутно", – каже експерт аналітичного центру "Оптима".

Що далі?
Олексій Кущ звертає увагу: ситуація з протистоянням Америки і Китаю розвивається за принципом гойдалок. Конфлікт то загострюється, то пом'якшується, і сторони починають вести переговори.

Трамп в своєму Твіттері днями написав, що його "повага і дружба з президентом Сі безмежні" і, "коли прийде час, угода буде підписана". Але, за повідомленнями ЗМІ Китаю, влада Піднебесної зараз не бачить сенсу у відновленні переговорів. Їх зусилля тепер спрямовані на підтримку внутрішньої економіки.

Проте закордонні ЗМІ повідомляють, що зустріч керівників Китаю і США – Сі Цзіньпіна і Дональда Трампа – все ж може відбутися найближчим часом. Як мінімум вони перетнуться у червні на зустрічі G-20 в Японії. Можливо, після цієї зустрічі вдасться як мінімум дещо знизити накал економічної війни. На це покладають надії експерти, бізнес, та й споживачі не тільки в США і Китаї, а й у інших країнах світу. Адже після такої ж зустрічі "великої двадцятки" в Аргентині у грудні минулого року Китай і США сіли нарешті за стіл переговорів.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Китай, економіка

Китайська криза "дійшла" до України

Які зміни готує Німеччина для біженців з України

Латвія запроваджує зміни для українських біженців

В Україні в обігу були якісні підробні долари

Як війна путіна впливає на росіян

Останні новини

Вибір редактора

"ПриватБанк" переписав ціни на валюту