Як отримати додатковий щоденний дохід

Фінанси. Гроші. Валюта — 27 Вер 2016 - 20:00 — RomanK Переглядів: 3158

Поділитись:

Експерти кажуть, що будь-який українець може додатково заробляти кілька тисяч гривень.

1474_1f51c1cb0c86f9bbacdf61dccc99877b.jpg (83. Kb)

Середня зарплата в Україні, за даними Державної служби статистики, – понад шість тисяч гривень. При цьому левова частина українців декларує мінімальний дохід – всього 1450 гривень. HR-експерт Олександр Білоус впевнений: кожен українець, незалежно від сфери своєї діяльності, може збільшити свій дохід на кілька тисяч гривень.

Знайти погодинний підробіток. "Знайти додатковий заробіток в сучасних умовах нескладно, – розповідає HR-експерт Олександр Білоус. – Найлегше заробляти на своєму хобі". За словами експерта, на "другій роботі" можна заробляти 2-5 тисяч гривень. На ринку праці є можливість знайти погодинну роботу (роздавати листівки, приймати замовлення по телефону, сидіти з дітьми тощо), а працювати можна на вихідних або у вільний час в будні дні.

Наприклад, в Україні вже кілька років працює сервіс замовлення послуг "Метнись кабанчиком". Тут можна створити свій профіль і описати послуги, які ви можете надавати потенційним клієнтам: ремонт сантехніки, прибирання квартири, прасування, набір текстів і так далі. Так, киянин Віктор за 20 гривень пропонує замінити вимикач, а за 600 гривень зробити генеральне прибирання в однокімнатній квартирі. Приблизно за 100 гривень можна знайти кур'єра, за 120 гривень – рерайтера (вартість роботи залежить від обсягу тексту), а за 500 гривень – особистого візажиста.

Стати експертом в новій сфері. Кожен українець додатково до своєї основної професії може навчитися нової "експертності", розповідає засновник тренінг-центру "Cashflow Ukraine" Олексій Половинкин. Це може бути бухгалтерська послуга, допомога психолога. Оптимальний варіант, зазначає Олексій Половинкин, розробити свій власний тренінг і продавати його в інтернеті.

"Продавати свою "експертність" можна через інтернет. Тут є складність в тому, що багато хто не знає, чим займатися, бояться себе показати. Кажуть, що я не експерт. Тут потрібно працювати над самооцінкою. Це може бути вживу, або ж зробити свій курс і продавати онлайн, тоді це працює 24 години на добу", – розповідає Олексій.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:На світ насуває ще одна економічна криза

Наприклад, зараз в Києві на 7-годинний тренінг зі схуднення можна записатися за 1200 гривень. Тренінг проходить на вихідних, організатори обіцяють за ці гроші розповісти про те, "як перемогти почуття голоду і відрізнити звичку їсти від справжнього голоду".
Продавати чужі послуги і товари. Як розповідає Олексій Половинкин, ті українці, які не знайшли свою нішу, можуть "продюсувати" чужі послуги або товари. "Наприклад, я експерт, рекламую в соцмережах чийсь тренінг або товар. Розмішати реферальне посилання (посилання на певний ресурс, що містить унікальний ідентифікатор людини (реферера). – Ред.), людина переходить по ній, купує товар або реєструється на тренінг , і автоматично отримують відсоток від вартості проданої послуги", – розповідає експерт.
Заробіток залежить від того, наскільки успішно вдасться продавати чужі послуги. Найчастіше організатори майстер-класів і продавці готові віддавати посередникам 10% від вартості товару.

Монетизувати своє хобі. HR-експерт Олександр Білоус впевнений, що практично будь-яке хобі можна монетизувати. "Якщо хтось добре малює – потрібно продавати картини, а не тільки дарувати. Якщо хтось робить біжутерію – є сайти, де можна її реалізувати", – радить Олександр Білоус. При цьому подібний заробіток може приносити кілька тисяч гривень щомісяця.
Киянка Ганна кілька років тому монетизувала своє хобі. Вдень дівчина працює журналістом, а ввечері в'яже. Пов'язані речі Аня рекламує на своїх сторінках в соцмережах і у власному блозі. "Для мене це залежність. Комусь випити і покурити, а мені пов'язати. Я можу прийти додому, зв'язати два рядочки і мені стає легше", – розповідає Аня.

Наприклад, в'язаний светр, залежно від складності роботи, можна купити в інтернеті за 500-1000 гривень. Біжутерію від 50 до 500 гривень, а тапочки – від 300 до 700 гривень.

"Почала займатися в'язанням в п'ятому класі, коли у дівчаток були праці і нас учили в'язати. Почала в'язати собі сумочки. А в університеті я зрозуміла, що на цьому можна заробляти – продавати серйозніші речі. Коли з'явилися соцмережі, почала там рекламувати свої речі. До того ж дуже добре працює сарафанне радіо. Друзі, знайомі купували, кому-то показували. Це додатковий заробіток, але все-таки багато часу займає основна робота. Якщо хтось хоче зробити це своєю роботою, цього потрібно приділяти значно більше часу" , – розповідає Анна.
Заробляти на власній професії. "Вчителі можуть заробляти приватними уроками, медики – підробляти в приватних клініках, фахівці робітничих спеціальностей, наприклад, сантехніки, підробляв, надаючи послуги на дому. Перікарі, майстри манікюру – також. Журналісти, наприклад, можуть писати тексти за гроші для не конкуруючих видань", – розповідає Олександр Білоус.
Так, приватний урок англійської мови в Києві коштує від 200 гривень, а стрижка на дому – від 100 гривень.

Відкрити канал на Youtube і продавати рекламу. Популярні українські ютубери заробляють кілька тисяч доларів. Наприклад, реклама на початку ролика відомого ютубера Саші Шапика коштує 8 тисяч гривень, за останній місяць молодий чоловік випустив 14 роликів. Крім того, за перегляди відео платить і сам відеохостинг. "Зарплата ютубера залежить, насамперед, від демографічних даних і віку глядачів. Якщо жіноча аудиторія "за 30" – це найдорожча реклама. Також українські та російські перегляди значно дешевші американських", – розповів "Сегодня.ua" Саша Шапик.

Менш успішні ютубери (з кількістю передплатників від 10 до 30 тисяч) за день можуть заробити від 5 до 15 доларів (приблизно 250-300 доларів на місяць). У роликах розміщується контекстна реклама: для цього потрібно подати заявку адміністрації Youtube і мати не менше 5000 переглядів на каналі. Створити свій канал може будь-хто.
Зазначимо, цього року Фонд Ріната Ахметова і Медіа Група Україна оголосили про спільну гуманітарної ініціативи "Рік наставництва і усиновлення". Статистика показує, що дітей старше 12 років практично не всиновлюють, оскільки родини віддають перевагу меншим дітям. У зв'язку з цим підлітки, як пояснюють ініціатори проекту, виходять у самостійне життя абсолютно не адаптованими. Метою ініціативи є підготовка до самостійного життя дітей-сиріт, які перебувають в інтернатах і дитячих будинках і після їх виходу з установ, через наставництво.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

робота, заробіток

Як отримати додатковий щоденний дохід

Які зміни готує Німеччина для біженців з України

Латвія запроваджує зміни для українських біженців

В Україні в обігу були якісні підробні долари

Як війна путіна впливає на росіян

Останні новини

Вибір редактора

РФ адаптує залізничне сполучення на ТОТ до умов війни