Як стати айтішником з нуля

• Курси програмування не допоможуть – або, у всякому разі, їх одних явно недостатньо.
  
  

  На сайтах з працевлаштування вакансій у сфері ІТ більше, ніж претендентів. Розробка програмного забезпечення є чи не найпривабливішою сферою зайнятості в країні з точки зору заробітку. Згідно з опитуваннями DOU.ua, середня заробітна плата програміста початкового рівня (Junior Software Engineer) у грудні 2018 року становила 750 доларів США.
  
  Як потрапити в ІТ, розповіли колишній лікар (великий матеріал про нього читайте на нашому сайті), історик і журналіст.
  
  "Вчитися доводилось на ходу"
  
  Андрій Набоков пропрацював вісім років лікарем і пішов в IT. Сьогодні він тестує програми.
  
  "У 2000 році, коли народилася друга дитина, я зрозумів, що фізично не зможу утримувати сім'ю. Ще з інститутських часів я цікавився комп'ютерами, навіть закінчив курси програмування на BASIC – на сьогоднішній час це іграшки. Але, принаймні, я можу спілкуватися з програмістами на їхній мові. Я зважився і пішов з медицини", – розповідає тестувальник.
  
  Роботу Андрій Набоков знайшов за оголошеннями в інтернеті. У той час бельгійська компанія шукала лікаря для розробки медичного проекту з 3D-візуалізації комп'ютерної томографії. Всьому доводилося вчитися на ходу, говорить він. Медичних проектів в Україні практично не роблять, тому що немає виробництва складного медобладнання. З кожним новим проектом доводиться вчитися заново.
  
  "Треба розібратися, як програма працює, на якій платформі, як її тестувати – щоразу інструменти різні, і доводиться вчитися по ходу. Тобто, я весь час на позиції учня, який навчається з нуля", – додає Андрій.
  
  Щоб потрапити в IT, потрібна хороша англійська, також потрібно володіти унікальним досвідом, якого немає у звичайного програміста. Наприклад, така навичка – медична освіта, вважає Набоков.
  
  "На своїх помилках я почав все більше заглиблюватися в IT"
  
  Все почалося з роботи в банку і роздумів, як зробити банківські програми і системи прийому платежів зручнішими. Шляхом проб і помилок Дмитро створив Фінтех-стартапи Beyond Broke, Rocket Finance, брав участь в розробці Rocket Credit.
  
  "Я плутав Java і Javascript. Для мене слова REST API були скоріше матюком. Але на своїх помилках я почав все більше заглиблюватися в тематику", – згадує він.
  
  Самонавчання і спілкування з фахівцями допомогли Дмитру отримати базові знання. У якийсь момент зрозумів, що йти далі розробником – пізно, а краще найняти професіоналів і ставити завдання.
  
  "Є люди, у яких мозок заточений бути розробником, який може створювати, розраховувати. Але ці люди думають, що код – це складно. Насправді, це як іноземна мова – його можна вивчити. Таким людям я б порадив тільки одне – просто брати і самостійно розробляти. Для тих, у кого немає схильностей працювати з кодом, обчислювати, але які дуже комунікабельні, просунуті, завжди генерують якісь ідеї – я б порадив їм впроваджувати ці ідеї. А для цього потрібно влаштовуватися в IT-компанії, або запускати власні проекти в якості проект-менеджера, Product Owner, бізнес-аналітика і так далі", – радить Дмитро Софіна.
  
  Дмитро Софіна навчався на історика, а пізніше на фінансиста, зараз він – засновник ІТ компанії Winstars Technology LLC.
  
  "Якщо мотивація тільки в грошах, то ймовірність не досягти мети – 90%"
  
  Працював журналістом, пішов в IT. Данило Царьов – Product Owner (людина, яка керує створенням продукту і відповідає за те, що вийде в результаті) в одній з ІТ-компаній. До цього він 10 років пропрацював в медіа.
  
  "У 2012 році у мене вже був стартап, і я ще тоді задумувався, хотів щось змінити. Я пішов на один з тренінгів, але не скажу, що він чомусь посприяв. Просто я давно цікавився цією темою", – каже Данило.
  
  На курсах вивчити програмування неможливо, вважає він. Прийти на співбесіду, коли у тебе лише проект, зроблений на курсах, недостатньо.
  
  "Тільки два-три людини, які ходили зі мною на тренінги, залишилися в ІТ. Вони дійсно хотіли цим займатися, а курси були десятою частиною того, що вони робили паралельно. Зрозуміло, що в цій сфері зарплати зовсім інші. Якщо мотивація тільки в грошах, то ймовірність не досягти мети – 90%", – вважає він.
  
  Потрібно багато часу і бажання
  
  "Близько половини наших студентів – люди, які раніше з програмуванням взагалі не були знайомі. У нас багато студентів, які раніше були "гуманітаріями" (історики, філологи, журналісти, викладачі, юристи, перекладачі тощо). Вони показують хороший прогрес і рухаються іноді навіть швидше ніж ті, хто вже займався програмуванням. Все залежить від самої людини, її мотивації і кількості часу, який вона цьому приділяє", – розповідають на освітній IT-фабриці UNIT Factory.
  
  Найбільша помилка – те, що можна навчитися програмуванню за місяць і відразу заробляти великі гроші. Програмування – дуже динамічна сфера, в якій постійно щось змінюється і з'являється нове. Щоб стати хорошим фахівцем, треба докласти дуже багато зусиль. Тому в ту ж UNIT Factory набирають студентів, оцінюючи можливості і мотивацію, а ось освіту до уваги не беруть.
  
  А ось для роботи в сфері Data Science (операції з даними) перевчитися набагато складніше. Без математики в цій галузі складно стати фахівцем. Роботу з даними часто занадто романтизують – складні алгоритми, нейронні мережі, каже керівник uData School Ірина Зайцева. Насправді, 90% часу витрачається на підготовку даних – очищення, систематизацію, лейблінг, тобто на монотонну, але дуже важливу роботу. Кожен, хто хоче працювати з даними, повинен це зрозуміти і прийняти як невід'ємну частину професії.
  
  "У сфері роботи з даними є різні професії – аналітикам даних потрібно менше математичних знань, але більше навичок пошуку та засвоєння нових галузевих знань, письмової та усної комунікації. Data Scientist – професія глибоко математична, а data інженеру додатково знадобляться навички програмування. Тому гуманітарії можуть претендувати на позицію аналітика даних за умови наявності хоча б середнього рівня математичних знань та базових навичок роботи з базами даних", – каже Ірина Зайцева.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: