Тарифи на світло для населення збільшаться на 40% - Герус

• Кабмін вчора запевнив населення, що нова методика стимулюючого тарифоутворення (RAB-регулювання) для дистрибуції електроенергії і передачі магістральними мережами не повинна позначитися на рахунках споживачів.
  
  

  Чиновники вважають, що модернізувати інфраструктуру обленерго потрібно, зокрема шляхом залучення інвестицій, але робити це треба не за рахунок простих українців. І настійно рекомендують незалежному регулятору НКРЕКП «ретельно вивчити і при необхідності доопрацювати» видані нормативи.
  
  Боязнь влади «втратити обличчя» після обіцянок, що підвищення цін на світло з 1 березня 2017 року буде останнім, зрозуміла. Тим часом, експерти вважають, що впровадження нової методики розрахунку тарифу на постачання електроенергії неминуче призведе до суттєвого підвищення цін – спочатку для промисловості, а потім і для населення.
  
  Як повідомлялося раніше, НКРЕКП 28 липня 2017 року завершила формування нормативної бази щодо впровадження стимулюючого тарифу для передачі і розподілу електроенергії. За словами глави НКРЕКП Дмитра Вовка, відповідні зміни були внесені до постанови комісії від 23 липня 2013 року №1009.
  
  При цьому чиновник не навів конкретних даних про нову методологію тарифоутворення і її вплив на тариф для обленерго. А також не повідомив і про можливе додаткове фінансове навантаження на кінцевого споживача.
  
  Стимулюючий тариф або RAB-регулювання (Regulatory Asset Base – регульована база інвестованого капіталу) передбачає зростання доходу енергопостачальної компанії в залежності від розмірів її інвестування в мережі.
  
  «Треба розуміти, що це не сам тариф, а формула його утворення для природної монополії, якою в тому числі є і обленерго», – пояснив UBR.ua директор енергетичних програм Центру світової економіки і міжнародних відносин НАНУ Валентин Землянський.
  
  За його словами, зараз тариф утворюється за принципом «витрати плюс», тобто до своїх витрат компанія додає свій прибуток і затверджує цей тариф у регулятора. Очевидно, що така система не стимулює обленерго скорочувати свої витрати, адже вони все одно будуть компенсовані за рахунок тарифу.
  
  Тому в Європі застосовується RAB-тариф, який також називають стимулюючим. На відміну від витратного методу, він затверджується не на один рік, а на довший термін (3,5 і 8 років).
  
  Даний механізм передбачає встановлення величини необхідного доходу (ставки прибутковості) компанії на старі й нові активи. Регулятор має намір закласти в так зване RAB-регулювання прибутковість для обленерго на рівні 12,5% річних. Причому, як на нову базу (мова йде про інвестиції в нові активи), так і на наявні активи компаній (підстанції, лінії передачі та інше).
  
  Передбачається, що це мотивує компанію модернізувати мережі і скорочувати втрати в мережах. Ідея проста: по-перше, чим більша база вкладеного капіталу, тим більше енергокомпанія може отримати грошей з ринку в результаті. По-друге, при незмінному тарифі компанія зацікавлена в скороченні витрат, щоб отримати додатковий прибуток.
  
  Згідно з позицією НКРЕКП, перехід на стимулююче тарифоутворення дозволить залучити інвестиції, підвищити енергоефективність, надійність і якість послуг, а в подальшому і знизити тарифи.
  
  З одного боку, через кілька років зростання доходів обленерго зупиниться, оскільки необхідність великих інвестицій знизиться. З іншого – операційні витрати будуть постійно скорочуватися. Отже, можна буде зменшити тариф для споживача.
  
  Однак експерти сумніваються, що українські власники обленерго будуть вкладатися в розвиток інфраструктури. Адже з 25 регіональних енергорозподільчих компаній 19 перебувають у приватній власності.
  
  За словами експертів, ефективність функціонування RAB-тарифу залежить від ставки на старий і новий капітал. Це одне з найбільш спірних питань. Другий камінь спотикання на шляху стимулюючого тарифоутворення – вартість енергії для населення. Наскільки підвищиться тариф на електроенергію для всіх категорій споживачів після введення RAB-регулювання?
  
  «Сама ідея прогресивна. Питання в тому, як це позначиться на споживачеві. Будь-який перехід повинен бути поступовим, а у нас відразу піднімають тарифи в кілька разів. Як це сталося з газом. У споживачів немає грошей платити за такими цінами за тепло і газ, уряду довелося ввести субсидії. Тепер грошей бракує вже в бюджеті і починаються проблеми в розрахунках, що в кінцевому підсумку призводить до відключення об’єктів, як це було в Києві з ТЕЦ-6», – зауважив Землянський.
  
  Керівник аналітичного департаменту інвесткомпанії Concorde Capital Олександр Паращій вважає, що ніякого стимулювання інвестицій не буде. Перш за все тому, що ставка прибутковості в розмірі 12,5% річних навіть не покриває банківський відсоток для довгострокових кредитів (19%) і буде вганяти компанії в збитки. А власних коштів у енергорозподільчих компаній ніколи не було.
  
  Гроші, які будуть надходити у вигляді 12,5% нарахувань на старі активи будуть, як і раніше, виводитися з енергорозподільчих компаній.
  
  «Нам усім хочуть здати в оренду облуплені трансформатори і підгнилі телеграфні стовпи за 12,5% річних, та ще й за загадковою оціночною вартвартістю», – висловився Паращій.
  
  За його словами, потрібно будувати виразні моделі, щоб всі розуміли, скільки можна заробити в майбутньому, а не заробляти на створеному в минулому. Раніше передбачалося, що оцінку активів обленерго можуть провести аудитори з великої четвірки. Але це також не гарантія справедливої оцінки.
  
  «Достатньо згадати нещодавній випадок з усуненням НБУ українського підрозділу PwC від аудиту банків за недостовірний аудит «Приватбанку», – висловив сумнів співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич.
  
  Як може зрости тариф
  
  Як розповів експерт в галузі енергетики, колишній член НКРЕКП Андрій Герус, ставка на старі активи – це прибутковість не на вкладений капітал, наприклад, під час приватизації. А на активи, створені або за рахунок грошей споживачів (через тарифи), або зовсім за часів СРСР. Але ж планується, що отримувати дохід будуть нинішні акціонери, які витратили на купівлю активу, наприклад, всього 500 млн грн. У той час як нинішня його вартість оцінюється в 8 млрд грн.
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Гройсман хоче зробити акцент на фермерство
  
  Тому експерт вважає, що ставка прибутковості на старі активи повинна бути значно менше 1-3%. Зате на нові активи вона може бути на рівні ставки кредитування в 19%.
  
  В кінцевому підсумку, за словами експерта, введення RAB-тарифу з єдиною ставкою 12,5% на всі активи, може вилитися приблизно в 30 млрд грн на рік додаткових витрат.
  
  «З кого можна взяти ці додаткові кошти? З населення, промисловості та бюджетних установ. Можна не чіпати тарифи на світло для кінцевих споживачів, а перерозподілити гроші від виробників електроенергії на користь енергопостачальних організацій. Тобто, для генерації тариф знизити, а для обленерго – підвищити.
  
  Це складно і неоднозначно, проте можливо», – запевнив Андрій Герус.
  
  Однак нагадав, що ставка прибутковості в 12,5% буде встановлена на регуляторний період (три роки). Якою вона буде в подальшому, поки сказати не можна.
  
  «Якщо не будуть змінювати тариф для генерації, то там, де введуть RAB-тариф, однозначно підвищаться тарифи для кінцевих споживачів. Зростуть приблизно на 30-40%. Зі свого боку, Нацкомісія ніяких розрахунків не наводить», – сказав Герус.
  
  За словами Дмитра Марунича, якщо RAB-тарифи введуть в нинішньому вигляді, то першими постраждають енергоємні підприємства через збільшення вартості е/е на оптовому ринку.
  
  «Підвищиться оптова ціна і тоді комісія буде змушена підняти тариф для промисловості. Для населення підвищення тарифу доведеться оформляти окремим рішенням НКРЕКП. Але до виборів влада цього не робитиме», – запевнив Марунич.
  
  Однак в такому випадку, за словами експерта, знову посилиться перехресне субсидування промисловістю тарифів для населення, що суперечить цілям закону про ринок електроенергії.
  
  Тому експерт не відкидає, що затія з RAB-тарифами повторить долю абонплати за газ, яку спочатку ввели, а потім відклали. Надія на це міститься в презентації самої НКРЕКП, де в резюме значиться: «розгляд рішень про перехід на RAB-регулювання можливий тільки після проведення відкритих слухань із залученням місцевої влади».

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: