Як не втратити квартиру через борги за "комуналку"

• Зростання тарифів провокує заборгованість за комунальні послуги, а це, в свою чергу, викликає побоювання у українців, чи не відберуть за борги житло. Що треба знати, аби не боятися колекторів та інших бажаючих “нагріти руки” на відбиранні квартири за комуналку.
  
  

  Стрімке підвищення тарифів вже ланцюговою реакцією викликало підвищення рівня заборгованостей за комуналку. За даними Держстату, за п’ять місяців цього року борги за ЖКП сягнули майже 13 млрд грн, і в деяких регіонах жителі осилюють оплатити лише 50% від нарахованої суми в платіжці. А ще ж навіть не початок опалювального сезону, на жовтень експерти прогнозують патову ситуацію та розгортання справжньої кризи неплатежів.
  
  Головні юридичні аспекти
  
  1. Виконавча служба не має права зазіхати на житло людини, якщо сума боргу становить менше 14 500 грн (ст. 52 ЗУ “Про виконавче провадження”). Крім того, ця сума в будь-якому випадку має бути співмірною з вартістю житла: грубо кажучи, якщо споживач заборгував 20 тисяч гривень, виконавець для початку має запропонувати людині розрахуватися коштами або рухомим майном і лише в останню чергу – за рахунок стягнення житла.
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Кабміні розповіли, що буде з гривнею після траншу МВФ
  
  2. Якщо особа має чималу суму боргу, але повністю визнає його і готова поступово погашати, достатньо звернутися з відповідною заявою до постачальника послуг. Це стане підставою для укладення договору про щомісячне рівномірне погашення заборгованості та своєчасну сплату поточних платежів за ЖКП (передбачено ЗУ “Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію”). Зауважимо, що постачальники послуг зацікавлені в такій реструктуризації, а тому, як правило, радо йдуть боржникові назустріч у такій ініціативі.
  
  3. Комунальники мають право просити суд винести ухвалу про арешт майна неплатника – і рухомого, і нерухомого (ст. 151–153 ЦПК України), але це жодним чином не означає, що боржник автоматично позбавляється свого права власності. Більше того, якщо позивач-постачальник послуг подає відповідне клопотання, боржник-відповідач може одразу ж заперечувати проти його задоволення, посилаючись, наприклад, на неспівмірність суми із такими мірами.
  
  4. Потрібно пам’ятати про поняття позовної давності. Якщо постачальник послуг звернувся до суду і просить в нього стягнути з людини заборгованість, наприклад, за п’ять років, така вимога є безпідставною. Тому потрібно уважно ознайомлюватися з судовим наказом, – якщо в ньому нарахований борг більше, ніж за 3 роки, або пеню більш ніж за 1 рік, боржник може спокійно вимагати скасування такого наказу (ст. 257, 258 Цивільного кодексу України).

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: