В Україні за рік, з липня 2024-го до липня 2025-го, середня зарплата зросла до 25 тис. грн (на 22%). При тому найбільше пощастило програмістам Java – середня зарплата зросла на 146%.
Про це йдеться в даних кадрового порталу work.ua. Значно зросли зарплати у програмістів. Також саме спеціалісти цієї галузі мають найбільшу середню зарплату.
Серед українських міст найбільша середня зарплата в Києві – 30 тис. грн на місяць. Також відносно високі зарплати отримують мешканці Львову (26,5 тис. грн), Ужгорода (25 тис. грн), в Чернівцях (24 тис. грн).
Зростання середньої зарплати в західних областях пояснюється релокацієї бізнесу з територій, які знаходяться під більш масованими атаками РФ. Низькі зарплати – в Сумах (18,5 тис. грн), Запоріжжі (20 тис. грн). Це пов'язано з безпековою ситуацією цих регіонах.
Зазначимо, раніше в Моніторингу Мінекономіки йшлося про те, що переважно зростання зарплат стосувалося сегментів топменеджменту та керівництва вищої ланки, страхування, сільського господарства та агробізнесу.
Найвищими темпами в І кварталі 2025 року порівняно з І кварталом 2024 року зростали зарплати за такими ВЕД: "Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство" (на 42,7%), "Будівництво" (на 35,3%), "Інформація та телекомунікації" (на 32,6%). Для порівняння– у 2021 році найвищі темпи зростання спостерігались у ВЕД "Тимчасове розміщування й організація харчування" (на 41,8%), "Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги" (на 31,3%), "Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок" (на 30%).
Водночас ТОП-3 лідери по рівню заробітної плати за І квартали 2025-2024 років не змінились – це "Інформація та телекомунікації", "Фінансова та страхова діяльність", "Професійна, наукова та технічна діяльність".
Основні чинники впливу на рівень оплати праці:
стимулюючі – зростання економічної активності, значна кількість людей працездатного населення за кордоном (мігрантів) та в лавах Збройних Сил України, що створює значні структурні дисбаланси на ринку праці й дефіцит кадрів;
стримуючі – значна затратність виробництва через суттєві перманентні руйнування фондів, енергетичної інфраструктури, дороговартісну логістику.