Внутрішньо переміщені особи, люди з інвалідністю, українці віком 50+ і жінки з малими дітьми найчастіше стикаються з труднощами при працевлаштуванні через нестачу актуальних навичок і стереотипів. Водночас пенсіонерів в Україні починають залучають до роботи – їх охоче беруть на посади водіїв, охоронців, продавців, прибиральників, касирів та інших.
Про стереотипи та труднощі на ринку праці розповіла перша заступниця міністерки соцполітики Дарія Марчак в кулуарах заходу "Ринок праці України 2025: виклики, запити бізнесу та стратегія реформ". За її словами, найбільші бар’єри при працевлаштуванні виникають у:
внутрішньо переміщених осіб (ВПО);
людей з інвалідністю;
осіб віком від 50 років;
жінок із малими дітьми.
Марчак зазначає, що саме ці групи системно стикаються з труднощами, як при пошуку роботи, так і в процесі адаптації до нових умов праці. Причини не лише у фізичних або соціальних бар’єрах, але й у глибоко вкорінених стереотипах.
Одним із ключових чинників, що ускладнює ситуацію Марчак називає розрив між навичками працівників і реальними потребами роботодавців. Це означає, що люди часто не можуть знайти гідну роботу не через відсутність вакансій, а через невідповідність їхньої кваліфікації.
"Ця проблема вирішується через програми перенавчання і підвищення кваліфікації. Але важливо, щоб ми допомагали людям отримати саме ті навички, які зараз реально потрібні на локальному ринку праці", – підкреслила посадовиця. Окрему увагу Марчак приділила соціальним установкам, які формують образ "непотрібного" працівника.
Людей з інвалідністю часто сприймають як обмежених у працездатності, хоча сучасні технології та адаптивне робоче середовище можуть повністю нівелювати ці обмеження. Особливо гостро стоїть питання вікової дискримінації. Працівників віком 50+ часто помилково називають пенсіонерами, нехтуючи їхнім досвідом і готовністю працювати.
Подолання таких уявлень є ключем до відкритішого ринку праці. "Ми маємо долати ці стереотипи як серед суспільства, так і серед роботодавців. Необхідно проводити навчання для HR-фахівців та експертів, аби вони ставали лідерами інклюзивних змін", – наголосила Марчак.
Однак, від недавна сучасні економічні реалії змусили державу переосмислити роль людей пенсійного віку на ринку праці. Міністерка соціальної політики Оксана Жолнович раніше заявляла, що пенсійний вік не повинен означати завершення кар’єри.
"Ми маємо змінити культуру сприйняття старшого віку. Адже такі люди мають досвід, користуючись яким, вони можуть зробити суттєвий економічний внесок", – зазначила вона. Держава планує активно залучати осіб 60+ до роботи, надаючи податкові стимули для роботодавців, організовуючи курси підвищення кваліфікації та створюючи систему підтриманого проживання.
Однак, за останніми даними, кількість вакансій для людей пенсійного віку зросла на 33%. Малі підприємства – одні з перших, хто почав активно залучати пенсіонерів, використовуючи їхній досвід як кадровий резерв. Найчастіше їх шукають на посади:
водіїв;
охоронців;
прибиральників;
продавців і касирів;
різноробів та вантажників.