В Україні нардепи хочуть удосконалити трудове законодавство

• В Україні народні депутати мають намір удосконалити трудове законодавство. Йдеться про ініціативу, покликану посилити захист прав працівників у разі загрози звільнення. Відповідні зміни прописані у законопроєкті № 13380, зареєстрованому у Верховній Раді.
  
  

  Йдеться про проєкт закону «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо врегулювання питання додаткового захисту працівників у разі їх вивільнення». Згідно з ним, працівники отримають додаткові гарантії у разі загрози звільнення з посади.
  
  Відповідний законопроєкт вже передали на опрацювання в Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
  
  Документ пропонує внести зміни до Кодексу законів про працю України (КЗпП), доповнивши ст. 49−2 новими нормами.
  
  Чинне законодавство містить деякі механізми захисту працівників у разі загрози звільнення. Зокрема, роботодавці зобов’язані:
  
  попереджати не пізніше ніж за два місяці до моменту звільнення;
  врахувати переважне право залишення на посаді;
  пропонувати інші наявні посади.
  
  Проте, як зазначають автори ініціативи, роботодавці не завжди виконують відповідні положення у повному обсязі.
  
  У зв’язку з цим пропонують встановити обов’язок на регулярній основі — з дати попередження до дати звільнення — інформувати працівників про всі наявні вакансії, що відповідатимуть кваліфікації.
  
  При цьому така вимога має бути застосована навіть у ситуаціях, коли працівник сам подав заяву про скорочення терміну попередження.
  
  Також пропонують надати роботодавцям право на звільнення у разі систематичного невиконання працівниками без поважних причин обов’язків, покладених на них нормами трудового розпорядку, якщо до цього неодноразово застосовувались дисциплінарні стягнення.
  
  У разі ухваленні закону, він набере чинності з наступного дня після офіційного опублікування на урядових ресурсах.
  
  Звільнення працівників за ініціативою роботодавця регулюється Кодексом законів про працю та може відбуватися з різних причин, пов’язаних як з об’єктивними обставинами, так і з вини співробітників. Зокрема, серед об’єктивних підстав:
  
  зміни в організації виробництва та праці у разі ліквідації, реорганізації, банкрутства, перепрофілювання, скорочення чисельності або штату працівників на підприємстві;
  непроходження атестації у разі, якщо працівник не зміг підтвердити свою кваліфікацію.
  
  Роботодавці зобов’язані видавати накази про звільнення:
  
  у разі скорочення штату, працівники мають бути письмово повідомлені про звільнення не пізніше ніж за два місяці;
  працівникам має бути виплачена зарплата за фактично відпрацьований період часу, а також компенсація за невикористаний час відпустки;
  у деяких випадках, передбачених законом, має бути виплачена вихідна допомога.
  
  У період воєнного стану звільнення працівників може мати певні особливості. Так, роботодавці можуть звільняти працівників під час тимчасової непрацездатності чи відпустки, однак не в разі відпустки через вагітність та пологи.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: