Яке житло користується попитом

• Андрій Рижиков, СEO і керуючий партнер девелоперської компанії DC Evolution, каже, що 10 років тому було умовний поділ на "дорого-багато-еліт-преміум-люкс" і звичайне житло, яке зараз підпадає під категорію економ-клас. За цей час ринок житлової нерухомості України сильно трансформувався і сьогодні сформувався чітко виражений комфорт-клас. Якщо раніше це були поодинокі проєкти, то зараз таких більше половини.
  
  

  "Покупець все активніше дивиться в бік масштабних проєктів з квартальною забудовою. Люди тепер купують не квадратні метри в квартирі – вони купують інфраструктуру, обслуговування, сервіс, гарні фасади, озеленення, експлуатовані зелені покрівлі, місця загального користування і так далі. Був період, коли стали популярними смарт-квартири, але в перерахунку на квадратні метри ціна смарт-метра була вище, ніж навіть в комфорті-класі. Жити в таких квартирах не дуже комфортно, особливо якщо це сім'я з двох і більше осіб", – каже Рижиков.
  
  Назар Бенч, власник інвестиційно-будівельної компанії "Фенікс Груп", пояснює, що до кризи 2008 року, коли активно працювало іпотечне кредитування, на ринку розбирали практично всю нерухомість, яка будувалася. Ціни по 2-3 тисячі доларів за квадратний метр житла в столиці були нормою і при цьому особливим попитом користувалися великі квартири і будинки, але криза 2008 року внесла свої корективи. Вся нерухомість суттєво просіла в ціні, перестала працювати іпотека, забудовники почали робити акцент на будівництві житла економ-класу, а офісна та комерційна нерухомість завмерли на кілька років.
  
  "Починаючи з 2014-2015 років, на ринку житлової нерухомості почався бум так званих смарт-квартир площею 20-30 кв. м., вартість яких дорівнювала вартості автомобіля. Отже, житло стало ще доступнішим і забудовники в своїх проєктах більшу частину будинку відводили під однокімнатні смарт-квартири. У 2016-2017 роках на економ- і комфорт-клас в Києві сумарно приходилося до 75% житлової нерухомості. З 2017-го відзначається зростання попиту на житлові комплекси комфорт-класу. При виборі інвестувати в той чи інший клас перше місце зайняв рівень комфортності проживання. Як результат, 2020 року – істотно переважають класи "комфорт" і "бізнес", – каже Бенч.
  
  Він додає, що пандемія коронавірусу і карантин сприяли зростанню уваги до заміської нерухомості. Сьогодні перевагу отримали заміські будинки (котеджі, таунхауси), попит на які не збільшувався з часів кризи 2008-2009 років. А тенденція до зростання заміської нерухомості близька і іншим країнам Європи.
  
  "Крім того, сьогодні при виборі житла українці звертають увагу на площу, наявність балкона і/або прибудинкової території. Покупців цікавить рівень енергоефективності ЖК, якість будівельних і оздоблювальних матеріалів тощо. Після банкопаду 2014-2015 років населення вважає за краще зберігати кошти в нерухомості. Це сприяло дуже активному розвитку будівництва не тільки в столиці, але і в багатьох містах України. З огляду на, що в центральних районах міст залишається все менше вільних ділянок, редевелопмент промислових зон може стати перспективним напрямом в їх якісному розвитку", – зазначає Бенч.
  
  Дійсно, ринок нерухомості в Україні поступово перестає бути києвоцентричним. Так, Юрій Ковальчук, директор будівельної компанії "МАКБУД", генеральний підрядник ЖК "Щастя" в Тернополі, розповів нам, що зараз, звичайно, помітний великий прогрес в кількості споруджуваних об'єктів. Більше людей приїжджають жити до міста, з кожним роком все більше зростає попит – звідси і зростає кількість пропозицій.
  
  "Але, якщо раніше великою популярністю користувався ринок вторинної нерухомості, то зараз ціни на квадратний метр практично зрівнялися, і сьогоднішні інвестори віддають перевагу новобудовам. Ґрунтуючись на загальному попиті – раніше інвестори більше цікавилися однокімнатними квартира, то зараз попит більше пішов на користь дво- і трикімнатних квартир. Тобто прийшов реальний покупець, який хоче поліпшити свої житлові умови. Покупці, які раніше купували однокімнатні квартири для економії або для подальшої здачі в оренду, – практично зникли", – каже Ковальчук.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: