Василь Пасочник: Банківські депозити: між гарантіями і недовірою

Інтерв'ю — 9.10.2012 - 11:51 — Ната Переглядів: 2631

Поділитись:

Попри візуальний спокій, на банківському ринку дуже навіть відчувається напруга. Його ілюстрація — високі ставки за гривневими депозитами, що сформувалися не в останню чергу через високі девальваційні очікування і спроби НБУ їх стримати. Досвід осені 2008 року продемонстрував, що рівновагу на ринку (тим більше у передвиборний період) можна порушити у будь-який момент.

Чи з’явилися за останні роки додаткові інституціональні запобіжники від песимістичних сценаріїв? Одна з ключових реформ, проведених в Україні з подачі міжнародних фінансових донорів у післякризовий період, — удосконалення системи гарантування вкладів. У 2008—2010 роках вона спрацювала не найкращим чином (через обмеженість ресурсу Фонду гарантування вкладів фізосіб і відсутність адекватних механізмів його підтримки з боку НБУ і Мінфіну швидко та безболісно уладнати ситуацію з проблемними банками із групи найбільших не вдалося). Зовсім нещодавно систему перезавантажили. Чи зуміє вона виправдати надії?

22 вересня набув чинності Закон №4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", згідно з яким Фонд гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) одержав повноваження тимчасового адміністрування, виведення неплатоспроможних банків з ринку і, за необхідності, їх ліквідації (раніше цим займався НБУ). Серед новацій документа також скасування мораторію на виплати коштів вкладникам за договорами, строк яких минув, упродовж роботи тимчасової адміністрації; прискорення виплат компенсацій вкладникам банків-банкрутів (мають починатися через сім днів від дня прийняття рішення про ліквідацію, а не через два місяці, як було донедавна) тощо.

Як додаткове своєрідне "заспокійливе" для ринку можна розцінювати внесення парламентом змін до згаданого вище закону, проголосованих у другому читанні 2 жовтня. Вони встановили "гарантійну" суму на рівні 200 тис. грн., передбачивши, що адміністративна рада ФГВФО може її переглядати лише у бік збільшення. Але якщо, гіпотетично, В.Янукович навіть не підпише документа (щоправда, підстави для цього, враховуючи хоча б передвиборний період, навряд чи знайдуться), розмір максимальних відшкодувань залишиться на рівні 200 тис. грн., оскільки ця гарантія вже сьогодні діє згідно з рішенням адмінради ФГВФО, прийнятим ще у серпні.

Зазвичай чи не головною підставою для сумнівів у надійності вітчизняної системи гарантування вкладів є порівняно незначний обсяг активів, накопичених ФГВФО (трохи більше 6 млрд. грн.), на тлі загальної величини депозитного портфеля населення (на 1 вересня 2012 року — 346 млрд. грн.). У цьому контексті заступник директора-розпорядника фонду Андрій Оленчик зазначає, що відношення обсягу накопичених коштів у ФГВФО до суми застрахованих депозитів становить понад 3,2%, тоді як стандарт у ЄС — 2%. Представник фонду також наголошує, що потенціал системи гарантування вкладів слід оцінювати через призму не лише власних ресурсів ФГВФО, а й можливостей НБУ та уряду, котрі, як передбачено у законі №4452-VI, можуть бути кредиторами фонду.

"Страховик депозитів завжди акумулює тільки оперативний резерв. Для чого виймати з оперативних оборотів банків величезну суму грошей про всяк випадок? Якщо цих коштів буде недостатньо, законом абсолютно чітко визначений механізм, як ми діємо. Ми маємо право відразу звернутися по короткостроковий кредит до НБУ, а у разі, якщо провали серйозніші і доводиться виплачувати значно більші суми і це забирає більше часу, можемо звернутися до уряду", — розповідає А.Оленчик.

Директор департаменту нормативно-методологічного забезпечення банківського регулювання і нагляду НБУ Наталя Іваненко констатує, що Національний банк вніс необхідні зміни у нормативну базу, відпрацювавши і регламенти надання кредитів ФГВФО, коли виникне необхідність. "У нас підписано угоду про співробітництво. Документ вийшов справді безпрецедентним. Співпраця відбуватиметься не тільки упродовж виведення неплатоспроможних банків з ринку, а й нагляду за банками в рамках нового закону", — зазначає Н.Іваненко.

А.Оленчик запевняє, що ФГВФО інституціонально готовий до виконання функцій, покладених на нього законом. Для цього фондом було прийнято необхідні підзаконні нормативні акти, проведено реорганізацію, набрано новий персонал тощо. "Дуже багато залежатиме від того, наскільки чітко ми будемо працювати в тандемі з НБУ — основним стратегічним партнером і певною мірою нашим патроном. Я вважаю, що з цим усе буде нормально", — резюмує представник ФГВФО.

Банкіри хоч і стримано, але констатують, що реформа системи гарантування вкладів може зміцнити довіру населення до фінансової системи. Але моментом істини, як зазначає голова правління "Надра Банку" Дмитро Зінков, стане все ж таки її тестування на практиці. "Має минути час, повинні бути банки, з якими попрацює фонд. Якщо вкладники побачать, що гроші виплачуються не тільки у 100% випадків, а ще й швидко, це зміцнить їхню довіру і до фінансової системи, і до банківської зокрема", — вважає експерт.

У свою чергу, голова правління "Ерсте-Банку" Павло Цетковський наголошує, що ФГВФО є лише інструментом "лікування наслідків", а не "запобігання причинам" проблем. А передумовою для реалізації негативних сценаріїв, за словами фахівця, зазвичай стає саме неповернення банкам виданих кредитів. "Отже, треба розуміти, що причина того, чому банки іноді бувають клієнтами фонду страхування, — це питання, пов’язані із захистом прав кредиторів і з роботою судової системи", — констатує банкір.

До слова, нічого екстраординарного в поточній ситуації на депозитному ринку фінансисти не бачать. Голова правління "Райффайзен Банку Аваль" Володимир Лавренчук однією з основних передумов злету ставок у багатьох банках до більш як 20% називає спорадичні перебої з ліквідністю у системі. Реагування на такі виклики у вигляді підвищення ставок за вкладами для населення фінансист не вважає оптимальною моделлю, але називає її досить закономірною через закритість ринків капіталу. "Ми розглядаємо питання коливання ставок за вкладами як тимчасовий недолік, а не як основну програму подальших дій", — підкреслює В.Лавренчук.

Учасники ринку прогнозують, що зниження вартості депозитів може розпочатися після виборів, коли почнуть охолоджуватися девальваційні очікування і, відповідно, може збільшитися приплив гривневої ліквідності в систему. Голова правління Укргазбанку (за "сумісництвом" — виконавчий директор НАБУ) Сергій Мамедов радить вкладникам скористатися нагодою і максимізувати прибуток. "Якщо є 25%, розмістіть під 25%. Я запевняю, що таких ставок через три місяці не буде", — говорить фінансист.

С.Мамедов також зазначає, що деякі банки просто змушені піднімати ставки, щоб не відставати від середньоринкових параметрів. В іншому разі вони можуть наразитися на ризик зниження привабливості для клієнтів на тлі інших учасників ринку.

Разом з тим заступник голови правління "Дочірнього банку „Сбербанку Росії“ Ірина Князєва констатує, що є категорія вкладників (насамперед великих), які орієнтуються не стільки на рівень дохідності, скільки на міцність банків-партнерів. „В останні два місяці активно не приходять гривневі депозити на тривалі строки. В основному нині ми залучаємо доларові депозити і вкладаємо більше коштів у корпоративний бізнес, у якому працюють з експортною виручкою“, — розповідає банкір.

Директор департаменту аналізу і прогнозування грошово-кредитного ринку НБУ Сергій Кораблін називає поширені у суспільстві девальваційні очікування, по суті, ірраціональними, оскільки економічних передумов для ослаблення гривні немає. "Об’єктивних передумов для девальвації я не бачу. Чистий приплив валюти в країну за дев’ять місяців — близько 10 млрд. (для порівняння, у 2008 році спостерігався відплив. — Ред.). Економіка зростає, інфляція наближається до нуля. За вісім місяців зведене сальдо платіжного балансу — плюс 300 млн. дол… Очевидно, ринок не завжди раціональний", — вважає представник НБУ.

Чи зникне ця "ірраціональність" через три тижні, коли відбудуться парламентські вибори? Старший аналітик ІК "Трійка Діалог Україна" Євген Гребенюк вважає, що вкладників насторожує не стільки можливе ослаблення гривні, скільки те, як воно зазвичай відбувалося. За його словами, людей не влаштовує, що це стається періодично, як правило, нервово, різко і за чиїмось суб’єктивним рішенням, а не через рух ринку.
Якщо підхід справді принципово переглянути, то, можливо, і за міцність системи гарантування вкладів не доведеться надто непокоїтися?

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Гроші, банки, фінанси, депозитні ставки

Василь Пасочник: Банківські депозити: між гарантіями і недовірою

26 банків України пройдуть стрес-тестування

Трамп висунув ЄС ультиматум

У екснардепа Царьова конфіскували активи в Україні

НБУ випустив нові пʼять гривень на честь «Розстріляного відродження»

Останні новини

Вибір редактора

Уряд взявся за 2 мільйони “невидимих” чоловіків