Українці продовжують не довіряти гривні

Інтерв'ю — 6.05.2017 - 09:10 — RomanK Переглядів: 121016

Поділитись:

Вже бачимо позитивні сигнали від драматичних реформ, які провели в 2014-2016 роках. У нас стабільний курс, збалансований бюджет, дуже здорова цифра з дефіциту бюджету. Базовий рівень нестабільності в економіці пройшли, є економічне зростання. Зараз головне - залучити інвестиції в економіку України. Як внутрішні, так і зовнішні.

2008_770256_3_w_590_lq.jpg (71.6 Kb)

Про це розповів заступник міністра фінансів Юрій Буца.

Торік міністерство обіцяло запропонувати ринку максимально широку лінійку облігацій внутрішнього займу. Вдалося це зробити?
2017 року розміщуємо облігації від трьох місяців до трьох років. Це максимально широка лінійка, яка цікава ринок. Бачимо хороший попит. Державна облігація - найнадійніший інструмент для інвестицій в Україні.

Багато країн мають спеціальні облігації для населення, які можна купити он-лайн

У Росії планують випустити облігації спеціально для населення. А Україні було б вигідно, щоб населення більше долучалося до їх купівлі?

Мали позитивний досвід випуску військових облігацій у травні 2014 року. Розмістили 100 мільйонів гривень на 24 місяці. Військові облігації майже стопроцентно викупили. Був попит в усіх регіонах країни.

Після банківської кризи в українців накопичилось багато готівки. Аналізуємо, як залучити ці гроші в економіку. Але треба визначитися - запропонувати населенню наявний інструмент, чи новий? Щоб зараз купити облігації, треба відкрити рахунок у депозитарній установі в цінних паперах. Після цього через первинного дилера чи торговця на вторинному ринку купити облігації. Їх випускають в бездокументарній формі. Після відкриття рахунку туди зараховують куплені облігації.

Яка сума вигідна для вкладів?
Купувати облігації на тисячу гривень невигідно. Бо щомісяця слід сплачувати за послуги депозитарній установі. Я думаю, що враховуючи вартість обслуговування, менш ніж 50 тисяч гривень інвестувати в облігації не буде мати економічного сенсу.
Щоб облігації стали доступніші для населення, треба робити трохи інший інструмент. З меншими номіналами та дешевшими витратами з транзакцій. У деяких країнах Європи облігації можна купити он-лайн. Ще запустили спеціальну платіжну систему, яка дає можливість купувати державні облігації через рахунок у мобільного оператора. Такі речі ми теж обговорюємо. Це зробить облігації доступнішими для населення.

Скільки купують облігацій щомісяця?

У березні розмістили облігацій більш, ніж на 9 мільярдів гривень. Номінал облігації - 1000 гривень. Найбільший попит мають терміном один, два і три роки. Довгострокові облігації дохідніші і Мінфіну вони теж цікаві. Оскільки це дозволяє зробити плавніший графік рефінансування.

"Основна перевага облігацій - стопроцентна гарантія повернення грошей. Дефолту із внутрішніх облігацій в Україні ніколи не було"
Українці зараз більше довіряють матрацу, ніж банкам. Облігації можуть стати альтернативою депозитам?

Українці, на жаль, часто не враховують ризики неповернення грошей. Навіть обираючи, куди покласти кошти на депозит, звертають увагу на вищі відсотки, а не на якість банків. Основна перевага облігацій - стопроцентна гарантія повернення грошей. Дефолту із внутрішніми облігаціям в Україні ніколи не було. Зараз їх розміщують зі ставками 14-15 відсотків. Це гарантована дохідність, яку держава завжди платить.

Облігації це ще й захист від інфляції, бо дохідність із облігацій завжди вища за ставку інфляції. Міністерство випускає також валютні внутрішні облігації. Вони користуються дуже хорошим попитом. Але стратегічно для держави важливо збільшувати обсяг гривневих облігацій, а валютних - зменшувати. Тому що так ми страхуємося від зміни курсу і відповідно вартості обслуговування, погашення облігацій. Тому наша стратегічна ціль - це збільшення гривневого сегмента.

Матрац - найзбитковіший варіант зберігання грошей. Населення тримає заощадження переважно в доларах. Бо в Україні всі звикли, що курс зростає тільки вгору. Зараз немає жодного чинника, щоб у майбутньому курс змінювався так драматично, як протягом останніх років. Тому будь-яка інвестиція у готівкову валюту ризикована.

Після облігацій за надійністю йдуть депозити. Там гарантована сума повернення тільки 200 тисяч гривень. Але ставки із вкладів можуть бути вищі.

Крім Мінфіну, хто ще випускає облігації?

Компанії випускають, але це переважно приватні випуски облігацій. Тобто вже зрозуміло, хто інвестор. Публічних розміщень в класичному розумінні майже не було. Муніципалітети ще не відновили випуски своїх облігацій. Я думаю, це буде наступним кроком.

Де у світі найкраще працює цей ринок?

США - номер один. Велика Британія, країни Європи. Ми нещодавно аналізували всі країни ЄС з точки зору інвестування, вивчали їхній досвід. Дуже багато країн мають спеціальні облігації для населення, які можна купити он-лайн.
Як оцінюєте ринок цінних паперів в Україні?

Ринок ще не відновився від кризи. Єдиний ліквідний інструмент - державні облігації. До 2008 року були популярні муніципальні облігації, випускали багато корпоративних. Їх зараз немає. Основна причина - захист права власників для корпоративних облігацій. Було багато скандальних випадків, коли компанії банкрутували і переводили свої активи на інші компанії. У парламенті зараз зареєстрований законопроект, який допоміг би це врегулювати. Сподіваємося на його швидке прийняття. Це допоможе відновити ринок. З'явиться хороша альтернатива банківським кредитам. Можна дешевше залучити кошти від ширшого кола інвесторів.

Ринку акцій в Україні зараз теж немає. Не було жодного публічного розміщення акцій компаній всередині країни. Всі залучають кошти через ринок акцій за межами України.

Комісія з цінних паперів розробила цілий пул законодавства, який перебуває в парламенті на різних етапах. Мінфін зацікавлений у розвитку ринку цінних паперів.

У Польщі 20-30 процентів акцій публічних компанії належать населенню. Людина зранку вмикає телевізор і дивиться котирування акцій. Це свідчить про фінансову грамотність населення і доступність цих інструментів.
Запуск ринку цінних паперів міг би оживити економіку?

Це один із важливих елементів економіки. Ринок цінних паперів – можливість перерозподілити надлишкові кошти в тих, у кого вони є, тим, кому вони потрібні для розвитку бізнесу. У світі є два класичні механізми руху коштів в економіці. Перший – банківська система. Другий - фондовий ринок. Це коли компанія випускає акції чи розміщує облігації і таким чином залучає кошти. У нас працює зараз тільки перший механізм. І то з певними проблемами.

Інвестиції краще ідуть у регіони, де розвинена інфраструктура

Як зараз заходять інвестиції в Україну?

Бачимо зростаня прямих інвестицій. Це можна прослідкувати із відкриття заводів із виготовлення автокомплектувальних деталей. Виробництво автомобілів перемістилося в Східну Європу. Більше компаній інвестують у виробництво автомобільних компонентів у Західній Україні, де є хороша транспортна інфраструктура і дешева робоча сила. Інвестиції краще ідуть у регіони, де розвинена інфраструктура.

Наприклад?

Наявність хорошої траси, яка з'єднує з кордонами. У Львівській області капітально відремонтували трасу Київ-Чоп. Уздовж неї відкривають нові підприємства. Тому що є зручна логістика. Таку практику треба поширити в усі регіони, бо для інвестора це один із пріоритетів. Перше - якісна робоча сила. Друге - наявність хорошої логістики і можливість експортувати: митна інфраструктура, дорожна та інші супутні речі.

Назвіть основні інвестиційні події за минулий рік

Приватні інвестиції - відкриття заводу Fujikura у Львові. Компанія Leoni анонсувала відкриття заводу в Коломиї. Щодо державних інвестицій, то ми підписали в грудні великий кредит із Європейським інвестиційним банком на модернізацію залізниці на Півдні України. З точки зору розвитку аграрного бізнесу - це дуже хороша інвестиція. Дозволить створити альтернативу наявному транспортному маршруту та розвантажить залізничні шляхи, які зараз повністю завантажені. Знову ж таки з цим банком ми підписали проект на термомодернізацію університетів. Враховуючи зростання тарифів, це дуже потрібний проект. 21 березня в першому читанні проголосували за закон про фонд енергоефективності. Коли його повністю приймуть, створять дуже хороший європейський інструмент інвестицій, який є у багатьох країнах. В принципі енергоефективність - це пріоритетна сфера для інвестицій. Тому що обсяги економії, які можемо отримати від утеплення будинків, університетів - колосальні.

Країні бракує грошей. З іншого боку, постійно точаться розмови, що не вибираємо всіх кредитів. Це - справа бізнесу чи держава теж має зробити щось?
Є запозичення в бюджет. Кошти витрачаємо в рамках бюджетного року. Тут стопроцентово все вибирають. Не повністю вибираємо кредити під інвестиційні проекти. Наприклад, будівництво доріг, ліній електропередач, модернізація комунальної інфраструктури. Ці кредити нам дають міжнародні фінансові організації. Деякі ще тягнуться з 2014 року або й раніше, і там дійсно є проблеми.
Міністерство зараз активно долучається до їхнього вирішення. Вже є хороші позитивні зрушення з вибіркою. Але слід пам'ятати, що будь-які інфраструктурні проекти - це закупівля з міжнародних правил, укладання довгих контрактів і після цього реалізація. Щоб побудувати 300 кілометрів дороги чи лінію електропередач із атомної станції до Києва, треба підготуватися до цього процесу. Це охоплює певний період часу на проектування, дизайн, тендери. Зараз є великі проекти із реабілітації гідроелектростанцій. Це закупівля турбін, обладнання, складне проектування. Тому виходять такі проміжки в часі між моментом, коли ми підписуємо договір про кредит і моментом, коли починаємо реалізовувати проект. Це довгі інфраструктурні проекти, це фактично їхня природа.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

суспільство, долари

Українці продовжують не довіряти гривні

Пішов з життя король Норвегії Гаральд V

Уряд оголосив жорсткий режим економії коштів

З 1 вересня підвищується зарплата вчителів

Російські поставки золота до Гонконгу різко зросли

Останні новини

Вибір редактора

Сардельки різних українських виробників перевірили на якість