Домогосподарка заробила сотні мільйонів на сумочках

• Один з найвідоміших брендів дамських сумочок "The Cambridge Satchel" був створений всього за два дні і зі стартовим капіталом у 600 доларів.

  Домогосподарці з Англії Джулі Дін завжди бракувало грошей. Цього разу жінка думала де взяти кошти на оплату навчання своєї дочки. Жінка наважилась створити власний бізнес, маючи в кишені 600 фунтів стерлінгів. Проте у неї було дещо вище за гроші. Вона завжди любила красиві і неординарні речі. В її голові було повно цікавих ідей та думок. От вона і вирішила їх втілити в життя. Джулі вирішила, що вона виготовлятиме шкіряні сумочки.
  
  Перш за все вона вирішила зайти в інтернет і переглянути сайт відомих брендів сумочок. Вона шукала ті сумки, які б їй найбільше сподобались. Проте їх не було, вони були в неї в голові. Проте жінка навіть і не здогадувалась, що у такий спосіб, вона аналізувала ринок своїх майбутніх конкурентів. А найголовніше те, що подібних сумочок у них не було. тому Джулі взялася за справу.
  
  Наступним кроком цього стартапу було створення веб-сайту. Та жінка тільки те й вміла, що користуватись комп'ютером та заходити в інтернет. Але вона вчинила досить розумно і професійно: знайшла якийсь портал-самовчитель і на два дні занурилася у вивчення теми. засвоївши її через два дні, вона вже стала мимоволі профі у створенні сайтів. Джулі створила власну сторінку, зідзвонилася з місцевими майстрами, що займаються виготовленням сумок, показала їм малюнки своїх "торбинок" і домовилася про виготовлення пробної партії - для початку 12 штук.
  
  Потім місіс Дін розмістила оголошення на всіх безкоштовних дошках оголошення, які тільки вдалося знайти. І почала продавати свої торбинки. Кожного клієнта Джулі Дін обходила як рідного: списувалася з ним по електронній пошті, просила неодмінно поділитися враженнями про щойно придбану сумочку та надіслати відгук разом з фотографією. Всі ці матеріали справно викладала на своєму веб-сайті, а також дублювала в сотнях форумів, на яких англійські домогосподарки обговорюють модні аксесуари.
  
  Джулі Дін робила все сама, тому що у неї не було грошей для найму фахівців: сама ліпила з примітивного конструктора свій перший веб-сайт, сама займалася маркетингом і рекламою, сама знаходила клієнтів.
  
  Спершу "Кембриджські торбинки" випускалися тільки в темних кольорів - чорні та коричневі, а потім Джулі Дін прийшло в голову урізноманітнити колекцію і вона замовила партію кислотних сумок.
  
  Ідея сподобалась покупцям і продажі стрімко пішли вгору. Два роки поспіль Джулі Дін продавала торбинки, вона кожного дня і ночі відвідувала модні онлайн-тусовки.
  
  Фішка домогосподарки - точкова робота з блогерами. Всіх популярних модних графоманів Джулі Дін завалювала подарунками, безкоштовними зразками, розсилками про нові моделі своїх торбинок, вікторинами, анкетами і т. д. Модним блогерам це подобалося і вони розповідали про "крутий бренд" Cambridge Satchel на кожному кроці, на кожній тусовці, на кожній живій виставці, fashion-салоні та міжнародному зльоті.
  
  Чутки про "Кембріджські торбинки" вийшли за межі Туманного Альбіону. У вересні 2011 року Джулі Дін несподівано подзвонили з журналу Elle UK і запропонували терміново виготовити кілька флуоресцентних торбинок - спеціально для New York Fashin Week. Джулі виготовила і її "Кембриджські торбинки" викликали справжній фурор: коли в залі гасло світло і публіка клацала своїми мильницями зі спалахами у всіх кадрах найефектнішими були її торбинки, які світились. Відразу після цього два наймодніших універмаги Великого Яблука - Bloomingdales і Saks - виставили зразки "Кембріджських кошиків" на своїх вітринах, забезпечивши їх божевільним, але таким, що запам'ятовується слоганом - The Brit It Bag! На Нью-Йоркському Тижні Моди-2012 сумки Джулі Дін користувалися вже сенсаційної популярністю. І в цей момент на сцену виїхав Deus ex machina - Google.
  
  Пошуковий гігант дізнався про існування "Cambridge Satchel" , а найголовніше це про те, що цей бренд цілком вийшов з інтернету. Google вирішив побудувати навколо історії бренду Джулі Дін всю свою рекламну компанію для браузера Chrome у Великобританії та Ірландії.
  
  Реклама транслювалась в телевізійному ефірі з кінця вересня до початку жовтня 2012 року, а також на Youtube, де ролик з "Cambridge Satchel" подивилися 5,3 мільйони глядачів. Після цього продажі торбинок від Джулі Дін виросли на 400%.
  
  У кінці минулого року неможлива компанія неможливої домогосподарки відкрила двоповерховий офіс-салон в лондонському Covent Garden, торговому серці Англії. Весь другий поверх Джулі Дін виділила для посиденьок дорогих блогерів, яким вона завдячує успіхом "Кембріджських торбинок": "Я переконана, що саме блогери запустили мій бізнес. У них немає офісів, а на тижнях моди в Нью-Йорку і Лондоні ми бачимо, як вони забігають в Старбакс, щоб відправити в свій журнал свіжий репортаж про новинки". Джулі Дін їх пошкодувала, і тепер у блогерів є де посидіти і попрацювати в самому центрі Лондона - в офісі Cambridge Satchel. Тут можна випити кафи, а заодно і подивитись на торбинки, та ще й подарунок отримати.
  
  Що стосується фінансового успіху, то тут теж все чесно і без перебільшень: бізнес, який був закладений на кухні у 2008 році зі стартовим капіталом в 600 фунтів стерлінгів, сьогодні приносить 8 мільйонів фунтів щорічно.
  
  "Кембриджські торбинки" продаються в 190 бутиках, розташованих в 100 країнах світу.А як тільки Google прийняв стратегічне рішення про підтримку компанії Джулі Дін, до неї прибігла ціла армія дизайнерів і веб-майстрів Google, які і спорудили шедевральний портал під ключ, та ще й безкоштовно.
  
  
  
  
  
  

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: