Українці назвали джерела засобів свого існування

• Під час війни доходи більшості українців скоротилися.
  Про це свідчать дані опитування Центру Разумкова.
  
  

  Джерела доходів:
  
  40% респондентів вказали, що основним джерелом засобів існування для них є постійна робота;
  24% — пенсія;
  11% — доходи іншого члена (членів) сім’ї (чоловіка, дружини, батьків);
  8% — тимчасова робота (чи підробітки);
  5% — матеріальна допомога з різних джерел;
  3% — доходи від бізнесу;
  2% — попередні грошові заощадження,
  1% — студентська стипендія,
  1% — інші джерела.
  
  Ті респонденти, що під час війни вимушені були полишити місце свого проживання, але зараз повернулися додому, частіше, ніж загалом по масиву опитаних, відповідають, що живуть за рахунок тимчасової роботи чи підробітків (15,5%), та за рахунок доходів інших членів родини (20%).
  
  Респонденти, які під час війни виїжджали закордон, але на час проведення опитування вже повернулися в Україну, значно частіше, ніж загалом по масиву опитаних, відповідають, що живуть за рахунок доходів інших членів родини (29,5%), а також — за рахунок тимчасової роботи (15%), і рідше — що головним джерелом їх доходів є постійна робота (30,5%) та пенсія (7%).
  
  Ті, кому довелося деякий час прожити на тимчасово окупованій території, рідше відповідають, що основним джерелом їх доходів є постійна робота (22%). Те ж саме стосується і тих, хто якийсь час жив на території бойових дій або на території, що піддавалася артилерійським обстрілам (32,5%), зате дещо частіше за інших вони називають як основне джерело доходу матеріальну допомогу (9%)
  .
  Чи змінився вид роботи:
  
  35,5% респондентів, оцінюючи зміни в режимі їх роботи після 24 лютого 2022 року, зазначили, що жодних змін не відбулося (працюють як і раніше);
  6% — що повністю або частково перейшли на дистанційну роботу з повним збереженням заробітної плати;
  3% повністю або частково перейшли на дистанційну роботу з частковим збереженням заробітної плати;
  1% пішли у повністю оплачувану тривалу відпустку, 1% — у частково оплачувану відпустку;
  3% не мали роботи до 24 лютого 2022 року, але зараз мають роботу;
  7% респондентів відповіли, що втратили роботу (ще 1% — що пішли у неоплачувану відпустку);
  29% — що як не працювали чи не мали роботи до війни, так не мають і зараз (сюди відносяться як пенсіонери, так і безробітні, домогосподарки, студенти, непрацездатні).
  
  Частіше відповідають, що працюють як і раніше, жителі Західного (45%) і Центрального (39%) регіонів, тоді як у Південному регіоні — лише 15%, у Східному — лише 25% респондентів. Втратили роботу 14% жителів Східного регіону, 10% — Південного, 6% — Центрального регіону і 4% — жителів Західного регіону.
  
  І більше, ніж загалом по масиву опитаних, людей, які повністю або частково перейшли на дистанційну роботу з повним збереженням заробітної плати, серед респондентів, які під час війни вимушені були полишити місце свого проживання і переїхати в інше місце в межах України (18%), це ж само стосується і тих, хто змінював місце проживання, але вже повернувся додому (24%), тих, хто деякий час провів закордоном (21%).
  
  Тим респондентам, які мали роботу як до початку війни, так і мають зараз, ставилося запитання, як змінилася їх зарплата після 24 лютого 2022 року. 45% представників цієї групи відповіли, що вона не змінилася, майже стільки ж (43%) — що вона зменшилася, і лише 8% — що вона збільшилася.
  
  Як змінились доходи:
  
  21% опитаних зазначають, що доходи їх родини після 24 лютого 2022 року значно зменшилися;
  32% — що доходи дещо зменшилися;
  36% відповіли, що доходи не змінилися;
  5% — що вони дещо зросли;
  1% — що значно зросли.
  
  На зменшення доходів рідше вказують жителі Західного регіону — тут 41% відповіли, що їх доходи значно або дещо знизилися. Частіше на це вказують ті респонденти, які якийсь час жили на території бойових дій або на території, що піддавалася артилерійським обстрілам (60%), ті, що під час війни вимушені були полишити місце свого проживання, але зараз повернулися додому (61,5%).
  
  Порівняно з серединою 2021 р. зросла частка громадян, які відповідають, що ледве зводять кінці з кінцями, грошей не вистачає навіть на необхідні продукти (з 9% у червні 2021 р. до 14% у березні—лютому 2023 р.), тих, які говорять, що їм вистачає коштів лише на харчування та на придбання необхідних недорогих речей (з 38% до 42%), і зменшилася з 44% до 34% частка тих, хто відповів «у цілому на життя вистачає, але придбання речей тривалого вжитку, таких як меблі, холодильник, телевізор, уже викликає труднощі».
  
  При цьому статистично значуще не змінилася сукупна частка тих, хто відповів «живемо забезпечено, але зробити деякі покупки ми поки що не в змозі (купити квартиру, автомобіль тощо)» та «ми можемо собі дозволити придбати практично все, що хочемо» (відповідно 7,5% і 7%).
  
  Рівень добробуту залежить від віку:
  
  особливо низьким є добробут представників старшого покоління — 29% тих, кому 60 і більше років, зазначили, що їм не вистачає грошей навіть на необхідні продукти (в інших вікових групах — від 6% до 11%), а 50% — що грошей вистачає лише на харчування та на придбання необхідних недорогих речей (в інших вікових групах — від 35% до 45%).

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: