Харків стимулює китайську економіку

• Уряд у кінці травня затвердив "Програму стимулювання економіки для подолання наслідків епідемії Covid-19". У той же день стає відомо, як тендерний комітет Харківського метрополітену "виконує" цю програму.
  
  

  Минулого року Харківське метро оголосило тендер на закупівлю 8 п'ятивагонних поїздів метро на 45 млн євро. Джерело фінансування - кредитні кошти Європейського інвестиційного банку (ЄІБ). Але під час закупівлі по імпорту Харкову доведеться доплатити понад 25% від цієї суми податків і зборів (ПДВ, розмитнення) з харківського міського бюджету. Заявки на участь у тендері подали: український виробник - ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод (КВБЗ)" і китайська компанія CRRC.
  
  Трохи інформації про учасників:
  
  - український - це той самий КВБЗ, де створена галузь вітчизняного метровагонобудування;
  
  - той самий, який поставив Київському метрополітену 6 п'ятивагонних поїздів, Харківському - один поїзд з асинхронним тяговим приводом;
  
  - який здійснив міжнародний українсько-японський проєкт з глибокої модернізації 135 вагонів Київського метрополітену за японські гроші - "зелені інвестиції". Вся ця техніка успішно працює.
  
  Китайська компанія CRRC і китайські потяги:
  
  - за інформацією з відкритих джерел, у березні 2020 року стало відомо, що в Бостоні виведено з експлуатації всі нові поїзди метро, що поставила CRRC, через серйозні проблеми з безпекою - несправність балок під вагонами, був випадок сходу поїзда з рейок;
  
  - у лютому 2018 року стало відомо, що Філіппіни повернули 48 поїздів метро китайській державній фірмі та вимагали повернення грошей;
  
  - у жовтні 2019 року стало відомо, що затримується робота CRRC над новими поїздами для Мельбурна - виникли серйозні питання щодо якості вагонів і обіцяної, але не виконаної локалізації;
  
  - у 2016 році 26 поїздів MRT китайського виробництва Сінгапур відправив назад для усунення дефектів - тріщини в конструкції кузова.
  
  27 травня КВБЗ отримав повідомлення про рішення тендерного комітету Харківського метрополітену присудити перемогу в тендері на 8 поїздів китайській компанії CRRC з різницею у ціні менше одного відсотка.
  
  Що відбувається? Чому в усьому світі уряди- і Китай не виняток - реалізують програми з фінансової підтримки своїх виробників, читай - свого народу. І тільки Україна продовжує субсидіювати зарубіжні компанії шкодячи власній економіці?
  
  Із 19 квітня 2020 року набула чинності нова редакція Закону України "Про державні закупівлі", в якому змінено підхід до оцінки предмета закупівлі, з'явилася реальна можливість локалізації виробництва складної техніки в Україні. Повторимося: закупівля 8 поїздів для Харкова фінансується за кошти Європейського інвестиційного банку.
  
  Правилами банку, ухваленими й опублікованими на сайті ЄІБ у 2017 році, передбачено, що позичальники можуть надавати 15% преференції (переваги) місцевому постачальнику товарів. Тобто для продукту, виробленого в країні-покупцеві. Для національного виробника, який забезпечує мінімум 30% локалізації. Пропозицію щодо такої преференції в умови тендеру прописує покупець. У нашому випадку - Харківський метрополітен, мерія Харкова.
  
  Чому ж тоді в Одесі, де оголосили тендер на закупівлю трамваїв за кошти того ж банку - ЄІБ, передбачили преференцію 15% для вітчизняного виробника, а в Харкові - інший підхід?
  
  Під час великих закупівель складної дорогої техніки тривалого терміну експлуатації необхідно брати до уваги розрахунки, в яких враховано не тільки ціну на момент закупівлі 8 поїздів метро, а й витрати на експлуатацію та технічне обслуговування протягом усього життєвого циклу.
  
  Вже за рік нібито зекономлений під час закупівлі китайських поїздів 1 млн євро покриється, якщо взяти вітчизняні потяги метро — у результаті дешевшого технічного обслуговування. А в подальшому пропозиція КВБЗ стає набагато вигіднішою. За час експлуатації поїздів - 40 років - сукупні експлуатаційні витрати у китайської CRRC сягнуть 53 млн євро. Тобто перевищать ціну закупівлі. У КВБЗ вони становитимуть 9,8 млн євро. Тобто різниця - 43 млн. Ще 8 нових поїздів можна було б купити.
  
  Витрати на утримання рухомого складу КВБЗ набагато нижчі, тому що виробник поруч, нижче вартість праці, є готові технології, є сервісна база для обслуговування та ремонту. У підсумку виходить зниження вартості обслуговування у 6,38 рази на 1 км пробігу.
  
  Чим же сподобався харків'янам китайський виробник? Хотілося б почути чесну відповідь на це питання міського голови Харкова, генерального директора Харківського метрополітену. Чи повідомили вони про "дбайливе" витрачання позикових грошей прем'єр-міністру, міністру інфраструктури, міністру розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства?
  
  У період економічних втрат від пандемії коронавірусу, зростання безробіття на тлі спаду виробництва тендерний комітет має намір залишити 6 тисяч працівників Крюківського вагонобудівного заводу і 30 великих підприємств-субпідрядників по всій країні без замовлення, без роботи. У тому числі і такі відомі харківські колективи, як "Комунар", "Промдизель", "Лот", "Ірбіс", "Хартрон-експрес", які поставляють КВБЗ електроніку, системи безпеки, склопластик та інші комплектуючі. Харків'яни, ви вже відчуваєте "турботу" вашої мерії про завантаженість підприємств і збереження робочих місць? Кременчужани її вже відчули.
  
  Поки що Харків направляє гроші, що за будь-яких умов віддавати платникам податків, на розвиток і процвітання китайської економіки? І це все на тлі розмов про те, що Кабінет Міністрів повинен створювати нові робочі місця в Україні.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: