Запам'ятайте золоті правила безпеки, які вбережуть вас від шахрайства в інтернеті.
Шахраї в інтернеті постійно вигадують нові способи виманювання грошей і використовують сучасні технології. З розвитком ШІ обман буде розкрити набагато важче. Але більшість злочинів все ще відбуваються за класичними схемами - дзвінок від "співробітника банку" і підроблені інтернет-магазин. Власникам карток необхідно знати, що робити, якщо шахраї телефонують або пишуть у соцмережі.
Про те, який найпоширеніший спосіб шахрайства був 2024 року і скільки грошей виманили аферисти в українців, розповіли в Нацбанку.
Які є схеми шахрайства в інтернеті
За минулий 2024 рік аферисти сумарно виманили в українців близько 1,1 млрд гривень, повідомляє Нацбанк України. У середньому за одну операцію шахраї отримують 4247 гривень "виручки". 83% незаконних операцій здійснено в інтернеті, і тільки 17% через банкомати та інші фізичні пристрої. Примітно, що в 84% випадків люди самі передали особисті дані злочинцям. У таких ситуаціях банк не може скасувати операцію і повернути гроші, адже людина переказала їх добровільно.
На даний момент найпоширеніші види шахрайства в інтернеті такі:
Дзвінок працівника банку
. Вам телефонують нібито від імені банку і повідомляють про якусь проблему з карткою: наприклад, з неї намагаються вкрасти гроші або хочуть заблокувати. Щоб "врятувати" суму, псевдопрацівник пропонує перевести її на нібито захищений рахунок (насправді - аферистам) або дізнається дані картки.
Залякування. Шахраї телефонують і кажуть, що ваша рідна людина потрапила в лікарню, скоїла ДТП або заборгувала гроші, і для її порятунку потрібна велика сума. Під час війни в цієї схеми з'явився новий різновид: "вашого близького схопили ТЦК". У всіх цих випадках шахраї намагаються нажитися на паніці й виманити гроші, поки "жертва" не оклигала. Метод протидії - кинути слухавку і зателефонувати тому родичу, про якого йдеться.
Фінансова допомога. На пошту або телефон приходить повідомлення, що вам нібито надається допомога від ООН, Червоного хреста, Дії чи інших організацій. Насправді ніякої акції немає, а дані про рахунок, на який нібито зарахують гроші, передають злочинцям.
Підроблені сайти. Хакери роблять несправжні інтернет-магазини або сайти, які схожі на реальні. Коли ви вводите на них дані картки, інформація миттєво передається аферистам.
Псевдоволонтери та фонди. Злодії наживаються на війні, представляючись волонтерами або пропонуючи допомогу зі звільнення полонених і розшуку зниклих. Насправді перераховані гроші будуть вкрадені.
Злам. У цій схемі злочинці отримують доступ до банківського акаунту або всього телефону, після чого переказують собі гроші. Найчастіше "захоплення" доступу відбувається, коли жертва переходить за шахрайським посиланням.
Щоб захиститися від таких випадків, потрібно знати самому і розповісти знайомим про поводження в інтернеті.
Як не стати жертвою шахраїв - правила безпеки
Запам'ятайте головне правило, як захистити картку від шахраїв: не повідомляйте термін дії та CVV-код своєї картки в будь-якій сумнівній ситуації. Знаючи ці два показники, аферисти легко отримають доступ до вашого рахунку.
Якщо вам телефонують "банківські працівники", киньте слухавку і передзвоніть на реальну гарячу лінію свого банку. Майже завжди перший дзвінок виявляється шахрайським. Особливо якщо "співробітник" запитує особисті дані - реальним працівникам не потрібна така інформація.
Якщо на вашу картку пропонують зробити "подарунок", нарахувати фінансову допомогу або будь-які інші виплати, повідомляйте тільки свій номер картки, але не термін дії та CVV-код. Якщо з вами зв'язався шахрай, то без останніх двох даних він не зможе зняти гроші.
Вводьте термін дії та CVV-код під час онлайн-оплати тільки на офіційних сайтах, у яких ви впевнені. За можливості обирайте післяплату під час отримання товару - тоді ваші гроші точно не зможуть вкрасти.
Ще одне правило безпеки: якщо під час підозрілого дзвінка співрозмовник розмовляє російською, попросіть його перейти на українську або одразу кидайте слухавку. Українців часто обманюють російські шахраї, які не говорять українською.
Ніколи не переходьте за сумнівними посиланнями. Якщо ви отримали в соцмережі повідомлення на кшталт "проголосуй за мою племінницю в конкурсі" з посиланням на сторонній сайт - зв'яжіться з цією людиною і запитайте, чи справді вона це написала. Сторінка може бути зламана, а при натисканні посилання зламають і вас.