Всі фахівці галузі прекрасно розуміють, що «зрада» як раз в тому й полягає, що Коболєв і компанія обговорюють з російським «Газпромом» транзит російського газу через нашу ГТС. У той час як вони повинні були ще п'ять років тому з початком військових дій посилаючись на форс-мажор вимагати розриву колишнього договору на транзит з «Газпромом» і укладати договори на транзит до європейських газотрейдерами-покупцями російського газу.
Про це у своєму блозі пише в своєму блозі український економічний експерт Михайло Кухар.
Він зазначає, можна послатися на те, що тоді «проспали», але сьогодні закінчився термін дії кабального Газового договору Тимошенко 2009 року, який приніс одних тільки доведених в європейському суді прямих збитків нашій країні 4,5 млрд доларів. Тепер-то можна перенести точку продажу російського газу в Європу для європейських трейдерів на східний кордон України, а не на західну? Або можна? Чому не можна купувати на своїй території у тих же європейських трейдерів газ для України, у яких ми сьогодні купуємо? Адже ми ж займалися цією абсурдною з технічної точки зору «реверсом газу з Європи» тільки тому що європейці купують його на західному кордоні України а не на східному. Адже це ж була очевидна і найперше завдання Коболєва, як глави НАКу, яку розуміли і розуміють все в галузі - домовитися з європейською стороною про перенесення точки продажів газу на нашу східний кордон.
Економіст пише, виходить Коболєв домовився про те, що європейці тихо посидять за столом на наших прямих переговорах з російськими, щоб потім, побачивши їх підсумок, в крайньому випадку «висловити стурбованість». Так, якщо НАК хоча б вступить в нові переговори щодо транзиту з «Газпромом» можна вважати він уже програв. І дарма ми чекали свого шансу на енергонезалежність 10 років.