Українці почали відмовлятись від кредитів

• В Україні почали зменшуватися кількість та сума проблемних кредитів (з простроченням 90 днів і більше) та непрацюючих кредитів. При цьому переважна більшість проблемних позик (90%) була видана ще до початку повномасштабного вторгнення, а їхні отримувачі втратили можливість погашення саме через війну. Зараз у зоні ризику знаходяться позичальники з прифронтових територій.
  
  

  Частка проблемних кредитів в Україні на початку війни стрімко зростала, проте вже з літа-2022 тенденція переломилася, переважно завдяки відносній стабілізації ситуації на фронті. Про це в коментарі розповіла директорка з управління ризиками, член правління Глобус Банку Олена Єрмолова.
  
  "Існує прямий зв'язок між кількістю проблемних кредитів, обставинами війни, обсягом виданих кредитів до повномасштабного вторгнення і вже після відновлення кредитування. Проте є ще один важливий нюанс: у постійній зоні ризику перебувають позичальники з прифронтових територій, адже військовий фактор може позначитися на їхній здатності вчасно виплачувати кредити", – розповіла Єрмолова.
  
  У той же час банкірка зазначила, що для об'єктивного визначення обсягів проблемних кредитів важливо розуміти різницю між проблемними та непрацюючими кредитами (NPL). Так, як правило:
  
  проблемними кредитами вважаються кредити, що мають суттєві прострочення обслуговування боргу – понад 90 днів;
  згідно з нормативними документами НБУ до непрацюючих кредитів (NPL) належить і значна частина кредитів, які вчасно обслуговуються та не мають прострочення платежів та з великою ймовірністю будуть сплачені позичальниками відповідно до термінів, зазначених у кредитних угодах.
  За даними НБУ, частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківському секторі на 1 січня 2024 року становила 37,4%, що на 0,8 процентних пункти нижче показника на 1 січня 2023 року. Обсяг таких кредитів за рік скоротився на 9,7 млрд грн – до 422,4 млрд грн.
  
  Як зазначила спеціалістка, частка як непрацюючих (за визначенням НБУ), так і проблемних кредитів (з простроченням платежів більш ніж на 90 днів) у банках залежить від низки факторів. Серед них:
  
  Динаміка кредитування. Якщо банк заморозив власні кредитні продукти, то дійсний кредитний портфель хороших кредитів поступово скорочуватиметься і відповідно частка проблемного портфеля зростатиме.
  Політика банку у роботі з проблемними кредитами. А саме продаж портфеля проблемних кредитів, їх списання з балансу банку.
  "Якщо банк регулярно продає кредити з певними термінами прострочення або списує їх з балансу, відсоток проблемних кредитів зменшуватиметься. Але це не відображатиме дійсний стан справ", – наголосила Єрмолова.
  
  На її думку, найбільш об'єктивні показники рівня та якості проблемних кредитів у тих банків, які не продають кредитні портфелі та не проводять їх списання, при цьому розвивають весь спектр кредитування з пріоритетом надання невеликих за сумою кредитів (споживчі кредити, автокредити, іпотечні). кредити; кредити для малого та середнього бізнесу). Саме у таких фінустановах частка проблемних позичок становить у середньому до 20% від загального кредитного портфеля, що в умовах війни цілком прийнятно, резюмувала банкір.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
  

  • 3 продукти у нашому холодильнику, які прискорюють старіння
    
  • Яка поза для сну найбільш шкідлива?
    
  • Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
    
  • В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
    
  • 17 лютого очікуються найбільші морози